Читаем Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле полностью

Єнс і Каріна одружені кілька років. Вони ніколи не сварилися й погоджувалися практично в усьому. Наприклад, вони обоє вважали, що не згодні з політикою уряду. Втім, Каріна вбачала певний сенс в урядових діях, проте не афішувала свої думки, щоб не руйнувати атмосферу погідності між ними. Вони також погоджувались, що колега Каріни — неприємна людина. Утім, у Єнса інколи виникала думка, що колега працює з повною віддачею, але йому ставало неприємно від самої лише думки, як образиться Каріна, якщо він зізнається, що насправді вважає її колегу непоганим хлопцем.

Вони завжди їздили у відпустку машиною з автобудиночком. Єнс не любив літати. Каріна завжди казала йому, що не має нічого проти такого відпочинку, втім, потайки мріяла про подорож до США.

Їхні родичі часто говорили: «А що думають Єнс і Каріна?». Або: «А чого хочуть Єнс з Каріною?». Малося на увазі, що вони мають хотіти того ж самого. Уся родина звикла до цього.


Кофлюєнтні стосунки часто бувають нудними, їм бракує енергії. Вони позбавлені контрасту, і все закінчується так само, як при змішуванні фарб: якщо ретельно змішати червону й чорну, вони утворять коричневу, і ніхто вже не відрізнить чорну від червоної. Часто обом сторонам геть нецікавий внутрішній світ іншої людини, адже вони вважають, що знають одне про одного абсолютно все. Нормального розуміння між ними також немає, бо воно виникає лише тоді, коли ви наважуєтеся продемонструвати свою справжню особистість і здатні побачити, що інша людина — захоплива й реальна, і не схожа на вас.

  Чи не стали ви занадто схожими?


У кофлюєнтних стосунках люди частіше говорять про себе «ми/нам», ніж «я/мені». Наприклад:


Ми щасливі разом. Або: Нам подобається їздити в гості до родичів.


Люди прив’язані одне до одного своєю однаковістю, і сама думка про порушення цього симбіозу спричиняє тривогу.

Можливо, ви помічали, як інша особа намагається самоусунутися або вдає втому, коли ви намагаєтеся вписати її в прийняті рамки, натякаючи словом «ми» на ваші подібності. Можливо, тоді їй необхідно більше особистого простору. Якщо додати трохи відкритості, то цілком імовірно, що людина згодом захоче стати до вас ближчою.

Ось декілька прикладів, як можна замінити «ми» на «я» й «ти», у такий спосіб давши зрозуміти, що ви позитивно ставитеся до відмінностей та інакших почуттів іншої особи.

Не використовуйте фрази на кшталт «Хіба ми не ідеально підходимо одне одному?». Натомість кажіть: «Мені подобається бути з тобою, а тобі зі мною як?».

Не «зустрінемось якось?», а «я б хотів якось зустрітися з тобою, що скажеш?».

Не «ми завжди так багато сміємося разом», а «мені здається (або «я пам’ятаю»), що ми завжди багато сміємося разом. Ти пам’ятаєш це? / Як тобі це?».

Замість «ми так добре провели час», кажіть: «Я так чудово провів час із тобою. А тобі як?» Або, якщо хочете полегшити іншій людині завдання, кажіть: «Мабуть, у тебе від моєї компанії змішані відчуття». У такий спосіб ви забезпечите іншій особі можливість висловити щось негативне. А потім зможете продовжити: «Розкажи більше про свій негативний досвід».

Спілкуючись із іншою людиною «некофлюєнтним» чином, як показано вище, ви даєте їй зрозуміти, що вам цікаво почути про її досвід та почуття, хоч вони й відрізняються від ваших.


Можливо, ви відчуваєте задушливий ефект від спілкування з кимось, хто вважає, ніби наперед знає, що ви думаєте, і говорить про вас «ми» замість того, щоб дати вам змогу висловити свою особисту думку. Вочевидь, у компанії такої людини ви втрачаєте відчуття того, ким є насправді. Або перебуваєте у фрустрації, оскільки вас не бачать і не чують — натомість затягують до простору іншої людини і розглядають як її невід’ємну складову.

Можливо, ви не хочете створювати атмосферу ворожості, коли інша людина заявляє: «Ми так чудово працюємо разом» або «Ну от ми й повернулися на спільний шлях, тепер усе як і до кризи». Мабуть, варто вистрибнути з цього шаблону, якщо перебувати в ньому некомфортно, і натомість зосередитися на собі. Ось декілька варіантів, як ви можете сказати про це:


Перейти на страницу:

Похожие книги

Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете
Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете

Работа над сценарием, как и всякое творчество, по большей части происходит по наитию, и многие профессионалы кинематографа считают, что художественная свобода и анализ несовместимы. Уильям Индик категорически с этим не согласен. Анализируя теории психоанализа — от Зигмунда Фрейда и Эрика Эриксона до Морин Мердок и Ролло Мэя, автор подкрепляет концепции знаменитых ученых примерами из известных фильмов с их вечными темами: любовь и секс, смерть и разрушение, страх и гнев, месть и ненависть. Рассматривая мотивы, подспудные желания, комплексы, движущие героями, Индик оценивает победы и просчеты авторов, которые в конечном счете нельзя скрыть от зрителя. Ведь зритель сопереживает герою, идентифицирует себя с ним, проходит вместе с ним путь трансформации и достигает катарсиса. Ценное практическое пособие для кинематографистов — сценаристов, режиссеров, студентов, кинокритиков. Увлекательное чтение для всех любителей кино и тех, кто интересуется психологией.

Уильям Индик

Кино / Психология и психотерапия / Психология / Учебники / Образование и наука