Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле

Коли вони нарешті сформулювали для себе фразу, залишилося вибрати правильний час, коли в усіх був добрий настрій. Їм треба було апелювати до доброї волі іншої людини і якомога старанніше уникати будь-яких слів, що можуть збудити почуття провини або помилки.

Далі ви зможете дізнатись, які саме фрази вони дібрали і як це спрацювало. Ми розберемо їх по черзі.

Ханне з першого прикладу збагнула, що хоче почути від доньки таке: «Мамо, я гадаю, ти зробила все, що могла».

Після пари невдалих спроб вона все-­таки зуміла налагодити діалог із дочкою, сказавши таке: «Софі, хоча я припустилася багатьох помилок у твоєму дитинстві, та знаю, що сьогодні ти бажаєш мені лише найкращого». Помовчавши трохи, додала: «Ти можеш зробити дещо, що значно поліпшить моє життя. Якщо скажеш мені, що я зробила все можливе, я краще почуватимуся». Спочатку Софі не відповіла, але за декілька днів вимовила бажані слова. Хоч при цьому вона дивилась убік та уникала зорового контакту, Ханне відчула, що Софі це глибоко зачепило і вона мовила ці слова від щирого серця. Ханне усамітнилася і розплакалася від полегшення. Для неї це було визволенням.

Фраза, яку хотів почути від матері Ульрік, звучала так: «Ульріку, ти був не складною дитиною. Ти був дуже помічним».

Він збагнув, що нізащо в світі не хоче збудити в матері почуття провини. Зрештою придумав таке питання:

«Мамо, чи скаржився хтось у моєму дитинстві на мою погану поведінку?» Мати, не вагаючись, відповіла, що ні. Ульрік продовжив: «Коли одного разу ти сказала мені, що я ― складна дитина, то це, либонь, було помилкою». Тут усе й могло полетіти шкереберть, адже мати підвищила голос і почала наполягати, що такого взагалі не було. Ульрік зберігав спокій і вів своє: «Тоді, можливо, я погано розчув». Коли мати вгамувалася, він зробив ще одну спробу: «Мамо, я знаю, що тобі важливий мій добробут». Вона погодилася, тоді Ульрік продовжив: «Я хочу, щоб ти мені дещо сказала. Якщо ти це зробиш, я почуватимуся краще». Оскільки мати здавалася відкритою для діалогу, він промовив заготовлену фразу. Перша частина далася матері нелегко, натомість другу вона повторила декілька разів: «Ульріку, ти був дуже помічною дитиною. Дуже. Я це пам’ятаю. Ти був помічною дитиною». Ульрік завершив бесіду із приємним відчуттям, ніби виполов старий закинутий сад.

Метте дійшла висновку, що її реалістична мета полягає в тому, щоб син Расмус бодай двічі на рік надсилав їй електронні листи з новинами про своє життя. Вона сподівалася, що він зробить їй таку послугу, хоч дотепер не може перебувати з нею в одній кімнаті. Їй здавалося, що тоді вона відчуватиме свою присутність у його житті, навіть якщо вони й не бачаться. До того ж, тоді б їй було що розповісти іншим, коли вони питатимуть, як справи в її сина, і не довелося б визнавати болісну й ганебну правду, що в неї немає зв’язку з рідною дитиною.

Расмус погодився зробити матері таку послугу, і хоч його листи містять більшою мірою сухі факти, Метте вважає, що це значно краще, ніж нічого.

Звісно, Ханне, Ульрік і Метте хотіли б, щоб родичі сказали потрібні слова або писали електронні листи з власної ініціативи. Але якщо це неможливо, такий варіант запланованого діалогу, коли ви підказуєте іншій людині, що саме вона має вимовити, або даєте їй чіткі інструкції в якийсь інший спосіб, усе ж краще, ніж нічого.

Більшість людей бажає щастя своїм друзям та близьким родичам. Але декому з нас потрібна певна допомога, щоб він міг вимовити потрібні слова. Комусь навіть потрібно втамувати почуття провини, щоб ця спроба налагодити контакт не перетворилася на довгу й виснажливу виправдальну промову.

Якщо не зумієте досягнути певної фрази чи новин від близької людини, яка навмисне дистанціюється, ймовірно, ви зможете обійтись і так. Або попросити когось зробити це від імені цієї людини. Або отримати допомогу в психотерапевта. Проте, якщо це можливо, запевнення від близького друга або члена сім’ї, з яким у вас проблемні стосунки, може принести значне полегшення. Навіть якщо це не випадає зробити саме зараз, цілком вірогідно, що в майбутньому така змога з’явиться. Більшість із нас із плином часу м’якшає і стає гнучкішим.

Вправа

Подумайте, чи існує якась фраза, яку б ви хотіли почути від іншої людини. Подумайте, чи варто просити цю людину промовити цю фразу.

  Підсумок розділу 8: Отримайте щось хороше для себе, навіть якщо людина й не має чого вам дати

Деякі люди не мають чого дати іншим. Тим не менш, іноді з якоїсь причини важливо зберегти з ними контакт. Особ­ливо якщо йдеться про близьких родичів. Якщо визнати, як мало може вам дати якась особа, й облишити спроби від неї це отримати, стосунки однаково можуть бути продуктивними, зокрема й для вас.

  Розділ 9. Подумайте про приховані причини