Читаем Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле полностью

Батько: Я знаю, що дітям властиво водночас любити й ненавидіти своїх батьків. Розумію, що й ти іноді ненавидів мене.

Син: Не було такого, щоб я тебе ненавидів, проте ти, звісно, мене гнівив.

Батько: Розкажи, що саме тебе гнівило і що ти відчував з цього приводу.


Якби батько не насмілився промовити «ненавидів», його син, мабуть, не наважився б чесно визнати, що батько його «гнівив».

  Приклад 3


Чоловік: Розумію, тобі іноді здається, що я ― найбільший у світі ідіот.

Дружина: Може, не найбільший (сміється).


Ці діалоги демонструють, як ви, вдаючись до експресивної лексики, можете створити простір, у якому уможливлюється розмова про негативні відчуття. Тоді чесна розмова зможе скоротити дистанцію і створити умови для близькості й порозуміння.

  Моменти, коли вам також потрібно висловитися


Коли людина висловилася, вочевидь, вам потрібно зробити те саме. У найкращому випадку інша особа наповнилася необхідним ресурсом і тепер зможе вислухати вашу думку. Утім, абсолютної впевненості в цьому немає. Якщо ви не впевнені, що інша сторона готова вас вислухати, краще поділитися своїми думками та почуттями з іншими, допоки ваші стосунки не зміцнішають і ви не набудете нового позитивного досвіду разом.

Абсолютно не гарантується, що інша особа колись зможе впоратися з вашими травмованими почуттями. Якщо ця інша особа — ваша доросла дитина, ви, вірогідно, зможете з цим змиритися. У ролі батьків ми вислуховуємо проблеми наших дітей і намагаємося їм допомогти — й отримуємо задоволення від такої можливості. Ми утримаємося від обтяження дітей нашими власними проблемами. Навіть якщо діти вже дорослі. Якщо інша особа вам не дитина, то впоратися з дисбалансом, коли лише одній стороні надається можливість висловитися, значно складніше. Та, можливо, інша особа така цікава, що ви згодні перетерпіти відсутність паритету.


Якщо я кажу Гансові Петеру, як тяжко мені було, коли він вирішив не бачитися зі мною якийсь час, він дратується. Зазвичай він починає з того, якою нестерпною я була до того, як він змушений був ухвалити це рішення. Усе дуже швидко закінчується бійкою, і ми на тривалий час розриваємо стосунки. Тепер я облишила спроби щось йому довести. Натомість я говорю з подругою. І насолоджуюся спілкуванням із Гансом Петером.

Анне Грете, 38 років



Добре, що Анне Грете вирішила висловити наболіле своїй подрузі, з якою вона почувається почутою.

  Двоє не завжди можуть поділитися потаємними думками


Ви можете надати іншій людині змогу висловитися. Але немає жодної впевненості в тому, що ця особа відповість вам тим самим. Деякі люди не можуть змиритися з тим, що їх згадують у контексті негативних відчуттів.


Коли я розповідаю подрузі про щось, що мене засмутило, вона ставиться до цього з великою турботою. Утім, коли мене засмучує щось, пов’язане з нею — приміром, коли вона віддає перевагу інший подрузі, а не мені, — вона одразу ж психує й сердиться.

Емма, 24 роки



Вочевидь, подруга Емми має роз’ятрений слід від дитячої травми. Припустімо, що в дитинстві мати завжди диктувала їй, з ким спілкуватися, тож тепер вона відчуває, що й Емма теж хоче вирішувати за неї. Тож, окрім злості на Емму, вона відчуває непропрацьовані почуття з минулого, які підсилюють її реакції. Також можливо, що в подруги Емми не дуже добре з емпатією, тож вона відчуває, що її критикують і, відповідно, нервує з цього приводу.

Імовірно, ви, як і Емма, відчували, що стосунки охолоджуються і спілкування стає нечастим, варто вам сказати, що вас травмують слова чи дії ваших друзів. Немає нічого доброго в тому, щоб отримати ворожу реакцію, коли розповідаєте про складні відчуття. Та якщо ці стосунки вам важливі, ви можете зосередитися на тому, що в майбутньому ви з цією людиною набудете багато позитивного досвіду. Якщо вам добре разом, із часом цей травматичний момент стане менш важливим.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете
Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете

Работа над сценарием, как и всякое творчество, по большей части происходит по наитию, и многие профессионалы кинематографа считают, что художественная свобода и анализ несовместимы. Уильям Индик категорически с этим не согласен. Анализируя теории психоанализа — от Зигмунда Фрейда и Эрика Эриксона до Морин Мердок и Ролло Мэя, автор подкрепляет концепции знаменитых ученых примерами из известных фильмов с их вечными темами: любовь и секс, смерть и разрушение, страх и гнев, месть и ненависть. Рассматривая мотивы, подспудные желания, комплексы, движущие героями, Индик оценивает победы и просчеты авторов, которые в конечном счете нельзя скрыть от зрителя. Ведь зритель сопереживает герою, идентифицирует себя с ним, проходит вместе с ним путь трансформации и достигает катарсиса. Ценное практическое пособие для кинематографистов — сценаристов, режиссеров, студентов, кинокритиков. Увлекательное чтение для всех любителей кино и тех, кто интересуется психологией.

Уильям Индик

Кино / Психология и психотерапия / Психология / Учебники / Образование и наука