Читаем ?уащхьэмахуэ, Махуэгъэпс полностью

?эдэм абы жи?эми емыда?уэу шахтэм щ?олъэдэж, нэхурыдзыр ?этауэ и?ыгъыу. Хъыджэбз ц?ык?ур щы?эщ?эк?эрэхъук?а щ?ып?эм нэс егъэзэж.

Шахтэ ехып?эри жыжьэжтэкъым. ?эдэм игу къэк?ар и щхьэм доуеиж – Майе абы ехуэхагъэнущ!

Ехуэхатэкъым. Хуэмурэ, зихъумэжурэ ехащ, к?ыф?ым хэту. Хьэуар хурикъут. Балигъхэр я щхьэр щ?эгуауэ ф?эк? щыземык?уэф бгъуэнщ?агъым сабийр зэф?эту щ?этт.

?эдэм егъэзыхыгъуэ задэмк?э йох, гужьеящ, мэп?ащ?э. Майе к?ыф?ым къыхелъагъук?ри, гуф?эщауэ мэк?ий… Абы и к?ий макъым Майе зык?элъыплъ гъэщ?эгъуэныр егъэк?уэдыж. Еууей, сытым щхьа зэран хъуа… Хъыджэбз ц?ык?ур мыбы къэзышар бгъуэнщ?агъым и къуэгъэнап?э жыжьэм къыщ?идз нэхугъэрат. Абы къыгуры?уат ар зэрымыуэздыгъэр, зэрымыдыгъэр, зэрымыуэздыгъэ нэфыр. Дауэ зэхыумыгъэк?ынрэт а гъуэзыр зыхэт нэхугъэр къыздик?ыр… ?эдэм зэригъусэри къыф?эмы?уэхужу, Майе и гулъытэр зыубыдар зищ?ыс дыдэр къищ?эну ек?уэтэхыу щ?идзащ. Зэи и лъакъуэр щ?эжри джэлащ, и лъэгуажьэри и ?эфрак?эри ф?ыуэ тритхъуу, ауэ ари къридзакъым, къэтэджыжри и гъуэгум пищащ. Мис, къэблэгъащ къуэгъэнап?эм. Занщ?эу къуэк?ын дзыхь ищ?акъым, хуэмурэ и щхьэр къуигъэжри нэ лъэныкъуэк?э плъащ. Илъэгъуар псысэхэм хэту зыщыгъуазэ гуэру къыщыхъури, и щхьэр къуигъэжыпащ. Къыщехым къуэгъэнап?эу ф?эк?а къыщымыхъуами, къилъэгъуар пэш хуэдиз хъууэ бгъуэнщ?агъ ?эхуитлъэхуитышхуэт. Къэщ?эгъуейт гъуэз зэрыщызек?уэр зыхэплъагъук? нэху зэхэмыбзыр къыздик?ыр, ауэ ари ф?эгъэщ?эгъуэныжакъым нэхъ гъэщ?эгъуэныж щы?эти. Утыкум исщ Майе ц?ык?ужьей зыщ?эхъук? псэущхьэ абрагъуэ гуэр, и щхьэр шындырхъуоущхьэм ещхьрэ и к?апэшхуэр щ?ым триупц?эу. Мыбдежыр щ?ы?э дыдэт. Ар зыуи къызыщымыхъу псэущхьэ абрагъуэм и нит?ыр теубыдащ уэздыгъэм хуэдэу къаблэу хъурей гъэпща и пащхьэм итым. Хъурейр хуэмурэ зэм ижьымк?э, зэм сэмэгумк?э щэнауэу мэхъей.

Апхуэдизк?э а ?уэхум дихьэхащ псэущхьэри, и нит? къиц?уук?ыр хъурей щэнауэм къытрезыгъэхын щымы?эу къыщыхъуат Майе. ?эдэм и джэ макъыр къызэры?уу, нэхугъэ мащ?эри псэущхьэшхуэри лъэужьыншэу к?уэдыжащ. Къэхъуамк?э мыарэзы Майе, адэкъуэшым гужьеяуэ езыр къызэрилъыхъуэр къыгуры?уами, зигъэхъеякъым, къеплъэк?акъым. ?эдэми, псом ящхьэр арати, псэууэ къигъуэтыжа хъыджэбз ц?ык?ур къипхъуатэри дуней хуитым къытрихьэжащ.

II

Анэшхуэр къэщтат хъыджэбз ц?ык?ум и ?эфрак?и и лъэгуажьи у?эгъапхэ къешэк?ауэ, и щыгъыныр зэхэуф?еяуэ ?эпл?эк?э къыщыхущ?ахьэжам. ?эдэм ф?ыуэ игу къэк?ат сымаджэщым я у?эгъэпхым деж ишэу теудахэр иригъэкъэбзэну, иригъэпхэну. Анэшхуэм сабийр зэпеплъыхь.

– Къупщхьэ къута, зэрыпк?а сыт и?экъым жи?ащ дохутырым…

– Делэ ухъужат?! – Жануэс мэшхыдэ. – Уи къуэшым и сабий закъуэр п?эщ?эк?уадэ пэтащ. Сэ пщ?ант?эм сыкъыщ?ыдэк?ар мыбы си зэран ек?ыу жа?ати аращ. Иджы мыбы и анэм яук? пэтащ си быныр жи?эми, пэжкъэ?!

?эдэм и щхьэр пэшым щ?ихри щ?эк?ащ. Майе зыри жимы?эу щысащ апщ?ондэху. Адэ къуэшыр щ?эк?а нэужь, и бзэр къиут?ыпщащ. Майе щыпсалъэ закъуэт?акъуэххэр унэм щ?эсым я гуф?эгъуэшхуэт, ауэ иджыпсту жи?эм Жануэс игъэгуф?эркъым.

– К?ыф?, нэху, к?ыф?, нэху, к?ыф?, нэху. Щ?ыкъатибл, благъуэ…

А псалъэхэр сабийм къызыхихар анэшхуэм жри?эу щыта псысэхэращ.

Илъэсищ щыхъуам, Майе иджыри псалъэртэкъым. Жануэс псысэ ц?ык?у жри?эурэ къигъэпсэлъащ. Къыщиудауэ нанэ и псысэхэр жи?эжырт. Макъхэр т?эк?у п?ытауэ къыжьэдэк?ырт, щэхуут зэрыпсалъэр, ауэ ар ?уэхутэкъым – сабийр къэпсэлъат!

Блэмрэ хьэндыркъуакъуэмрэ ятеухуа псысэрат жи?эжыр. Анэр гуф?ащэри гъащ. Пщыхьэщхьэ хъури, адэр къыдыхьэжащ, мо гуф?эгъуэшхуэм кърихьэл?эжащ. Гъэхуауэ таурыхъыр къыжезы?эжа и пхъур дрихьеящ, кърихьэхащ, и ?эпл?эм ису хьэблэм дихьэри зыхуэзэм яригъэлъэгъуащ и пхъур зэрыпсалъэр. Хьэблэм дэсхэр унагъуэм къадэгуф?ащ. Хьирэт къежэк?ри нэпс нэпц? щ?ип?ыт?ык?ащ. Ежэк?ыжри, унагъуэм ящ?эну?ами хунимыгъэсу, дэлэнищ и?ыгъыу къигъэзэжащ – ар хабзэт, гуф?эгъуэ хъуамэ.

– Дэлэн къыпхуэсхьащ, К?унанэ ц?ык?у, «дэлэн» жы?э! – зыхуригъэзыхауэ хъыджэбз ц?ык?ур хегъэзыхь. Мобыи блэмрэ хьэндыркъуакъуэмрэ теухуа псысэр къригъажьэри и к?ыхьагък?э къыжри?ащ.

– Фшхы, кхъы?э, фымыгъэупщ?ы?уу, – Хьирэт и нэхэр иригъэджэрэзыхьри щ?эк?ыжащ.

Майе жи?эж псысэм унагъуэр куэдрэ ирипэгащ. Нанэ къызэрыжьэдэк?а дыдэм ещхьу къе?уэтэж. Ауэрэ и ?э-и лъэ ищ?у, зытепсэлъыхьхэм запищ?ыжу хуожьэ. «К?уэм-лъэм, к?уэм-лъэуэ» щыжи?эк?э, езыри мак?уэ, малъэ. Улэ ар япэу щилъэгъуам, пыгуф?ык?ащ – сабийщ, мэджэгу. Ет?уанэу, ещанэу… махуэ къэс. Иджы «щ?ыкъатиблыр» къыхэхъуащ. П?экум исщи, еплъыхыурэ зыгуэр же?э, макъхэр егугъуу къепсэлъ. «Щ?ыкъатибл… щ?ыкъатибл…»

Нанэ и щхьэф?эпхык? гъуабжэр ф?эщэтри, и щхьэц тхъуар къыщ?эщащ, ауэ ари къищ?эркъым, хъыджэбз ц?ык?ум тогузэвыхьри.

– Делэщ а бгъуэнщ?агъым узышар, губзыгъэм абы сабий ишэну? Уи адэм къелыну ар иджы? Сэри сыт къызжи?энур? Щхьэ хуэбут?ыпща жи?энкъэ?

Перейти на страницу:

Похожие книги

Сердце дракона. Том 8
Сердце дракона. Том 8

Он пережил войну за трон родного государства. Он сражался с монстрами и врагами, от одного имени которых дрожали души целых поколений. Он прошел сквозь Море Песка, отыскал мифический город и стал свидетелем разрушения осколков древней цивилизации. Теперь же путь привел его в Даанатан, столицу Империи, в обитель сильнейших воинов. Здесь он ищет знания. Он ищет силу. Он ищет Страну Бессмертных.Ведь все это ради цели. Цели, достойной того, чтобы тысячи лет о ней пели барды, и веками слагали истории за вечерним костром. И чтобы достигнуть этой цели, он пойдет хоть против целого мира.Даже если против него выступит армия – его меч не дрогнет. Даже если император отправит легионы – его шаг не замедлится. Даже если демоны и боги, герои и враги, объединятся против него, то не согнут его железной воли.Его зовут Хаджар и он идет следом за зовом его драконьего сердца.

Кирилл Сергеевич Клеванский

Фантастика / Самиздат, сетевая литература / Боевая фантастика / Героическая фантастика / Фэнтези