Unknown

Бурчак.

Бурчак(забубонів). Лямбано, лєпсомай, елябон, ейлефа, ейлемай, елефтен, лефтазамай.

Снідавський. ...елефтен, лефтезомай... Сідай, Бур­чак. (Записує.) С-сідай, Микитюк. (Записує.) Форми від біоо. Полячок.

Юлько Полячок притьмом зачиняв книжку й схоплює­ться на ноги. Снідавський встає з-за стола й помалу підхо­дить до Юлька.

Отож. (Мов ненароком бере книжку в руки.) Можна зна­ти, що за книжечка така?

Пауза.

Юлько. Кагло Махкс — «Вісімнадцяте бгімега».

У кутку смішок,

Снідавський. Котрий це Макс?

Юлько. Кагло Махкс... М-махкс, папе пхофесоге.

У кутку знову смішок.

С її і д а в с ь к и й. Тихше там! (Кладе книжечку на стіл.) Здається, нічого пе скажеш па своє виправдання. Ну, Полячок? Відваги, молодий марксисте!

У кутку смішок.

Юлько. Біоо...

Снідавський. Не про те... паршива вівце!

Юлько. Пахшива?.. Чому пахшива?.. Снідавський. Своїх товаришів спитай! Бурчак!

Бурчак встає і мовчить.

Головінський!!

Г оловіпський встає і мовчить.

Качан!!!

Качан встає і мовчить.

Манько!!!

М а и ь к о встає і мовчить.

Мовчите? Тим гірше для нього! Ану ти, що у кутку! Той, з кутка. Бо... заразу поширює. Снідавський. Яку то заразу?

Той, з кутка. Біль... шовицьку заразу, пане про­фесоре.

По класу пішло сичання.

Снідавський. Замовчіть! Знаєш що-небудь?

Той, з кутка, мовчить. На нього дивиться трохи пе цілий клас.

Не забувай про свій обов’язок, інакше...

Той, з кутка. Він учора...

Цілий клас встає й повертається обличчям до кутка.

Пане професоре, я нічого...

Голос з лавок. Нічого ти не знаєш і будеш мов­чати.

Басок. І будеш мовчати.

Снідавський. Сядьте!!!

Клас помалу сідає.

Ось до чого дійшло! Так знайте ж — ви самі видали засуд на Полячка. Паршива вівця зробила своє діло. Якщо схаменетесь колись, ви побачите, що втратили для кожної людини иайсвятіше: рідний край, релігію і сім’ю. Голос. Ми народ поки що несімейний.

Басок. Жінок ще не маємо...

Пауза.

Сні давський. Мовчіть! Таких треба пенавидіти!.. Навіть... навіть коли б ця істота... (його голос заломлюєть­ся) була найдорожча для вас. Заражену вівцю прогонять або...

Басок. Або вона сама втікає...

Снідавський. Авжеж... або сама втікає... сама... лізе у гнилу калюжу часом тільки заблукана, безпомічна вівця. Сама між вовків і шакалів!..

Полячок. Пане пхо...

Снідавський. Мовчи! Ти змінив помешкання?

Полячок. Кінаш тяжко хогий.

Снідавський. То й що?

Полячок. Незабагом він нікому не стоятиме на догозі. Його мати дістає согок п’ять злотих у місяць по чоловікові.

Снідавський. Кінаш сидів кілька років у тюрмі, а ти поки що учень, Полячок. Задля пам’яті твого батька не хочу ламати твого життя, тільки залиш негайно Кіна- шів і дай мені одне слово: стати надалі чесною людиною! Не хочу ламати твого життя, Полячок!