Unknown

Полячок. А все ж таки ломите. А все ж таки ломи­те. Цілий вік свій тільки й гобите, що ломите його по кавалкові, моє життя, життя Махчука, Зайчика, Стебню- ка, Соломки і всіх нас. Щодня по кавалкові. І коли дійде­мо да матуги, все воно буде в нас обламане за біоо, за вашу честь, за гідний кгай і за Пілсудського!.. За біоо і за Пілсудського!

По класу шум.

Снідавський. Годі!

Полячок. Кінаш втгатив здоговля у тюгмі, ми тгатимо у вашій школі наші душі...

Снідавський. Замовчи! або...

Полячок. Щодня, щогодини за біоо, за Пілсудсько­го. Пане пгофесоге...

Снідавський. Полячок! З класу геть!

Полячок. І піду! Піду так, щоб не потгебували більше шпигувати мене. Щоб не ламали душі. Щоб пе за­ставляли молитись гозбишакам.

Снідавський. У цю ж мить з класу геть!

Г о л о с. Краще покличте поліцію!

Басок. Полячок, не виходь!

Полячок. Піду, товариші! Нова школа потгебуе гобітників. За гік, за два, за п’ять у ній усі побачимось. Манько! У тебе немає Овідія. Соломка, на тобі г-гамати- ку. Й істогію беги, тільки не навчись по ній бгехати! (Роз­дає книжки.) А Махкса віддайте мені! (Бере зі столу книжку.) Товариші! За тиждень буду Махкса позичати, хто поцікавиться, і Леніна позичу. Пгощайте, товагиші!

Більша частила класу встає з місць.

Г о л о с. Прощай, товаришу Полячок!

Полячок(при дверях). Товагиші! Чекайте мене. Щоб я так жив... за гік, за два побачимось!.. А тоді,— чогтівськи гарно буде нам па душі. Пгощайте! (Вибігає.)

Клас помалу сідає. Пауза.

Снідавський(глухо). Сідайте.

З коридора чути фісгармонію.

Хтось позаду (тихо). Грає...

II. У ХАТЦІ, ІЦО НА ВУЛИЦІ

«ПІД БУЗИ ОМ»

Кінаш(у ліжку). Мамо, відчини ширше вікно. (Пауза.) Що далі?

Бучило(нюхає табаку).Здається, усі вже. Це ви­стачає, мій коханий.

Кінаш. Сосна не витримав...

Бучило. Припекли — і заспівав соловейком. Бучилі два ребра зломили, з залізниці нагнали, а не присягнув сволоті. Твій старий, хоч міг уже й швидкі потяги про­вадити, волів гризти землю, апіж їздити машиною зі смішною гускою на будці.

Стара Кінашиха плаче.

Кінаш. Не кисни, мамо! А ти краще замовчи! Чули це вже не один раз і доволі.

Бучило. Отут — серце болить, коханий.

Кінаш. У Сосни, може, теж уже серце болить...

Бучило. Вчора з бібулою Сосна, сьогодні Коцур,

Степан, і Дошка, і Борсук. Третій з черги тартачний осередок.

Пауза.

К і н а ш. Мамо, відчини двері.

Мати. Протяг, Влодзю.

К і п а ш. Нічого. Вітер піде трохи по хаті. Відчини, мамо.

Мати відчиняє. Близько гудок.

Мати. Полуднє.

К і н а ш. Ще не хочу їсти. Вийди, мамо, швидше під тартак, замов Моленду на сьогодні ввечері. Зустрі­неш Макса, скажи, хай зайде по дорозі, а сама довідайся, як там, чи знизять платню і що буде далі.