Unknown

М а л а людина. Ні гроша не дамо, і все мусить бути по-нашому! Тільки по-нашому! Тільки по-нашому. По-робітничому, товариші, по-робітничому. Це по-нашо­му! П’ять поставили пунктів, поставили їх і чотири, та не годяться вони для нас, надто покручені якісь, а ми воліємо, щоби ясно, вибачай, товаришу Белюх! А ті п’ять, кожний з них дирекції в горло, хай проковтне, а не з’їсть — хай задушиться! На те вони страйкові пункти. Хай проковтне або задушиться! Такий час уже прийшов — ми або вони, вони або ми, товариші!

По залі хтось кинув летючки.

І розбалакуватись тут — нікчемна справа, пропаща спра­ва: по нутру нам вони — пункти оці, то й голосуй за иих, проголосував — комітет вибирай! А комітет — хай уже комендантом. Хай уже комапдує, а ми своє зробимо, товариші, своє зробимо! Отож виходи, комітет, і працюй, комітет! Товариші, сказано: Остапчук, Брись, Бєлец Макс...

Г о л о с. Зозуля!

Мала людина. І Зозуля, товариші, і Зозуля. І кожний з вас під лампою працюй, щоби пальці у світ­лі, інакше одним махом відрубаємо. А тепер виходь, ко­мітет, виростай, комітет! Страйк у нас, кожна мить до­рога. Будь же нам, сердешним, комапдантом. Зали­шається ще тепер, товариші, наші руки за нього підпяти. Піднімайте ж, товариші, голосуйте: хто за Брися, Остап­чука, Бєлєца й Зозулю, а хто проти. Наше гасло: не дамо фірмі більше ані краплі кервавиці. Не дамо!

Голос и.— Не дамо!

— Кожний пункт — ніж у серце буржуазії!

— Товариші! Хай живе пролетаріат!

— Хай живе пролетарська революція!

— Хай живе!

— Хай живе!

— Голосуємо!

— Голосуємо!

Сливе по всій залі ліс піднятих рук, хтось знову кинув ле­тючки. У куті, де боївка, чийсь зойк і проклін.

Голос и.— Б’ють!

— Починає роботу лайдацтво!

— Бий Белюхову бахорпю!

— Зацитькати сволоту!

— В пащеку і за двері!

— Товариші! Знов страйк задушать пепееси!

— Брешеш! ІІІию зломлять сучі діти!

— Братики! Ой...

Брязкіт розбитої шибки.

Б е л го х. Народе робочий!

Свпст і рев.

Розбишацька робота московських наймитів... Єдпість робітничу... в імені демократії... порядок... розв'язую ві­че... Розв’язую віче!!!

Голоси.— Белюх, геть!

— Не продаси!

— Цим разом не продаси!

— Голосувати!

— Голосуй, брате милий, голосуй!

— Страйк!

— Десять пунктів голосуй!

У дверях і всіх вікнах з’являється поліція в бойових шоломах і починає періщити палками. Юлько ще раз кинув летючкп, та схопили його два в кашкетах. Товариші нама­гаються ного втягнути в гущу, та тут уже її наспіли поліцаї. Ш п а й д е р хапає за дзвінок, впбігає на рампу й дзвонить.

Ш найде р. Товариші! Ухвалили страйк — комітету треба! Комітет вибрати треба! Як член управи проф­спілки... хто за комітет, хто за товаришів: Остапчука, Брися, Бєлеца й Зозулю?

Голос п.— Всі, Шнайдер!

— Всі!

Зала в сутолоці й бійці підіймає руки.