Приміщення американської військової контррозвідки. Стіни обвішані рисунками з напівголими жінками. Ліворуч, у ніші, залізне ліжко, застелене темно-зеленою військовою ковдрою. Ближче до глядача — непофарбовапий письмовий стіл з телефоном, над ним на стіні прибиті навхрест два невеличкі американські прапори. Поряд із столом, під стіною,— сейф, на якому стоїть великий позолочений бюст Гете з американською військовою каскою на голові. В кімнаті кілька стільців, кожний в іншому стилі. За столом м’яке зелене крісло в стилі бідермайєр. Біля вікна на столику радіоприймач. Тепер стіл присунений до ліжка. Бентлі і Норма прибивають над нішею темно-синій транспарант з білими ялинками, червоними зірками і великим написом: «Мері крістмас» '.
Норма
Б е н т л і.
Усе! Браво. Тепер іще невеличка ялинка, і свято готове.Норма.
Ну, як?Б е н т л і. Почекай! Гм... у коледжі я робив такі штуки значно краще. Не думаєш?
Норма
Б е н т л і. Ще трохи криво!
Норма.
Ну... Тітка Руф кинула нюхати табаку, а твій батько не говорить мені вже «Норма», тільки «міс Норма». Уявляю собі його обурення, коли він дізнався, що я заради тебе вирішила покинути Америку.Б е н т л і. Так... тепер я триматиму, а ти... зійди зі стільця, я пересуну його сюди. Отак! Вилазь тепер.
Норма прибиває цвяхи з лівого бону.
Він перестав навіть листуватись зі мною. Видно, якість його батьківської любові не вища за якість шоколаду у його магазині.
Норма.
Ой, вдарила по пальцях!Б е н т л і. Почекай хвилину! Том! 48
Голова знову з’являється в дверях. Т о м розхитує молоток, потім кидає його просто в руки Бентлі й влову зникає.
Краще вже працювати помічником невизнаного
Шерлока Холмса в особі цього буйвола Петерсона.Норма.
Не забудь, Едвіне, що я покинула в Нью- Блекгерсті самотню матір...Бентлі
II о р м а. Тим наче не розумію, чому ти не хочеш повернутися додому.
Бейт
л і. Забагато вимагаєш від мене, маленька. Добровільно втекти від задурливої американської скуки на те, щоб трохи згодом так само добровільно кинутись в її обійми? Ні, краще вже полювати за скальпами в джунглях і преріях післявоєнної Європи!Входить майор Петерсон, людина 50 років, середнього росту, а червоним, трохи одутлуватим обличчям і рудавою щіточкою під невеличким, злегка кирпатим носом. Він з тих підстаркуватих людей, що хочуть і вміють боротись проти ожиріння з допомогою гімнастики. Його рухи, енергійні і вугласті, стають м’якими, котячими, коли в майорі прокидається мисливець.
А ось і головний мисливець!
Сер Джеральд Петерсон — міс Норма Фансі, моя наречена, кореспондент газети «Старе енд страйпс».Петерсон.
Ага! Знаю. Як ся маєте, міс? Як вам сподобалась наша Європа?Норма.
Я ще не встигла нридивитись до неї, сер. Петерсон.Тільки не дивіться на неї крізь окуляри лейтенанта Бентлі, міс.