Unknown

Норма і Бентлі зіскакують 8 стола і песуть йою на своє місце; при цій нагоді нашим очам відкривається барвиста панорама у вигляді різноманітних пляшок, що з’юрбились під ліжком.

Норм а. Чому, сер?

Петерсон(показав пляшки). Бо буде двоїтися в очах. (Знімає куртку, вішав її на стіні, пілотку акурат­но складав і ховав до кишені куртки, потім підходить до стола, сідав і виймав з кишені в'язку ключів.)

Б е н т л і. Не будьте, майоре, занадто скромні.

По­ловину цих пляшок спорожнили саме ви.

Петерсон(офіціальним тоном). Я це роблю ви­ключно в позаслужбовий час, мій дорогий. (Виймає з шухляди газету, чистить нею стіл, потім знімає з бюста каску і проводить з нею ту саму операцію.)

Норма(хоче змінити тему розмови). Ви не скаже­те, джентльмени, де я зможу тут у вас помити руки?

Б е н т л і. Другий коридор наліво, Нормо, однак вода в цьому зачарованому місті буває тільки після заходу сонця. Доведеться тобі сполоснути їх віскі. (Піднімає з підлоги пляшку.) Правда, якщо не помиляюсь, це влас­ність майора, але сподіваюся, що за те він не усуне мене

з посади.

Петерсон.Я б вас, мій дорогий, давно вже ви­гнав, якби не те, що ви нічого не робите. (Витягає з третьої шухляди пружинний прилад для гімнастики.) На ваше місце могли б прислати ще гіршого, а так — ви мені принаймні не заважаєте, і ваше неробство дає мені гарантію, що ви не берете хабарів.

Норма(полоще руки віскі). Сер...

Б е н т л і. Майор має цілковиту рацію, Нормо. Боюся лише, що моє благородство знайде мало послідовників. З появою Трумена * в Білому будинку процес очиновлеп- ня Америки пішов так далеко вперед, що незабаром у нас буде, здається, більше охочих брати хабарі, ніж охо­чих давати їх. А тоді наша країна опиниться, чого доб­рого, на порозі національної катастрофи.

Петерсон(похмуро). Ви зловживаєте свободою слова, Бентлі. Ваше щастя, що далі слів ви не йдете!

Б е н т л і. Будьте одверті: і ваше теж, майоре!

Норма(нервово витирає руки армійським рушни­ком, що його подав їй Бентлі). Я не пізнаю тебе, Ед- віне! Та й невже ж ви, джентльмени, не могли знайти більше пристойної теми до розмови? (До Петерсона, який з гімнастичним приладом підійшов до вікна, від­чинив його й розпочав гімнастику з присіданням.) Ага! Чи я не могла б, сер, попросити вас сказати декілька слів для газети?

Петерсон.

Інтерв’ю?

Норма кивнула головою.

Будь ласка.

Голова знову з’являється в дверях. Том розхитує молотої;, потім кидає його просто в руки Бентлі й влову зникає.

Краще вже працювати помічником невизнаного Шерло­ка Холмса в особі цього буйвола Петерсона. (Вручав молоток Нормі, та обережно забивав цвяшок.)

Норм а. Не забудь, Едвіие, що я покинула в Нью- Блекгерсті самотню матір...