В обіймах Казанови

Ізабелла взяла келих і недбало притулилася плечем і стегном до свого партнера, зупинивши це хлоп’яче змагання поглядів.

Вона спробувала шампанське, не зводячи очей з Казанови.

Той, безсумнівно, бачив у них підбадьорення. Зволікати не було сенсу.

– Пані не бажає потанцювати?

Ізабелла посміхнулася.

– З задоволенням, якщо тільки Ельжбета буде піклуватися паном Ліпницьким, — защебетала вона, наче жінки все ще були найкращими приятельками.

Ельжбета глянула на юнака. Його обличчя було далеким від олімпійського спокою.

— З приємністю, — відповіла вона й злегка торкнулася пальцями руки, в якій юнак тримав бокал.

Казанова подав руку Афродіті, і вони обоє вийшли на танцювальний майданчик. Після поклону, вони почали кружляти один біля одного то в одну, то в іншу сторону, торкаючись руками, то зближуючись, то розходячись. Так само навколо них рухалося ще кілька десятків пар.

Казанова виявив, що вдихає запах золотого волосся жінки, збудливий аромат поту та парфумів. Він захоплювався рум’янцем на щоках Ізабелли, її розкритими губами, що відкривали білі зуби, довгою шиєю та гладкою шкірою рук. Бюст, видатний і повний, м'яко рухався в ритмі танцювальних кроків.

– Як давно пан знає Ельжбету?

Джакомо підняв очі й подивився графині в обличчя.

– Лише кілька днів, ми зустрілися в гральному домі.

– Холодними вечорами я теж граю, окрім книжок це моя єдина розвага.

– А кохання? Така прекрасна дама не може поскаржитися на його недолік, - Казанова не звик витрачати час на умовності.

– Якщо обставини будуть сприяти, — відповіла Ізабелла, прихильно дивлячись йому в очі. Ще один поворот, уклін і знову рука в руку.

– Останнім часом Ельжбета зазнала багато втрат, — у голосі генеральші прозвучала фальшива нотка співчуття. – Вона, звичайно, жадає втішення.

– Тоді їй треба піти до священика.

Ізабелла засміялася і зробила плавний зворот. Її погляд направився до колишньої подруги. Казанова прослідкував за поглядом партнерки. Ельжбета, здавалося, була захоплена танцями з юнаком, і через деякий час вони втратили їх з поля зору в натовпі танцюючих пар.

— Я б хотіла проїхатися, кавалере, — сказала графиня, коли вони знову наблизилися один до одного. – Від нічної Варшави за певних обставин перехоплює подих.

Казанова не любив упускати таких нагод, він схопив партнерку за руку і повів між танцюючими парами до виходу із залу.

Він забрав у гардеробі її норкову шубу, а потім вони вийшли у двір, де чекали карети. Казанова простягнув монету лакею біля дверей, а іншу — кучеру, який відчинив їм двері карети. Казанова подав генеральші руку, допоміг їй піднятися по відкидних східцях і сів поруч з дамою на широкому зручному сидінні. Він грюкнув дверима й засунув штори на вікнах.

Інтер’єр карети освітлювався ліхтарем на стіні. Його сяйво відбивалося в очах графині.

Вона сягнула пальцями за голову й розстібнула маску.

– І як? – спитала вона.

– Богиня, навіть і без маски, — сказав італієць і також відкрив своє обличчя.

Карета повільно рухалася, її колеса торохтіли по нерівній бруківці.

Казанова торкнувся губами щоки супутниці, потім її губ. Він обережно розхилив їх і засунув язик у теплу вологу. Губи Ізабелли розтулилися перед пристрасною ласкою і відповіли власницьким поцілунком. Не зволікаючи, Джакомо обхопив груди графині, неймовірно міцні й повні. Його великий палець відчув затверділий сосок, що пробивався крізь тканину плаття. Інша рука, не зайнята пещенням її грудей, підняла сукню Афродіти. Казанова зрозумів, що Ізабелла не одягла на бал нижню білизну. Це відкриття посилило його бажання. Він доторкнувся кінчиками пальців до мереживних панчіх і дотягнувся до її гладенької кицьки. Це був дуже приємний сюрприз, небагато його знайомих жінок вирішали зробити епіляцію інтимних місць. Він обережно вставив туди два пальці і виявив, що кицька змокріла. Тоді він прибавив ще один палець, ширше відкриваючи тепле нутро.

Графиня зітхнула, не перериваючи глибокого поцілунку. Казанова відчув, як її активний язик танцює разом з його, наповнюючи рот.

Він любив таку ніжність, сповнену неприхованої пристрасті, дику і хтиву.

Це лоскотало його марнославство. Тоді чоловік відчув, що його партнерка готова дозволити йому все. Уява - найкращий з афродизіаків. Його ж працювала ідеально.

Вони лягли на сидіння, не знімаючи одягу. Їхні дихання змішалися, а серця билися швидше, ніж зазвичай.

Ізабелла вивільнила з-під бриджів напружений чоловічий орган, коли Казанова підняв її сукню, відкривши її світлі гладкі стегна. Не чекаючи більше, він розсунув ноги коханки. Вона схопила його за сідниці і притягнула до свого живота. Він ковзнув у її м’якість і тепло, роблячи дрібні кругові рухи, щоб зробити її відкритою та глибокою.

Стогін зірвався з уст графині, підживлюючи чоловіка пристрастю.

Жінка підтягнула ноги й міцно обхопила ними сідниці Джакомо. Він відчував, що за мить вибухне, хоча в Ізабелли це ще було попереду.

Він ненавидів ситуації, коли несповнена коханка вдавала, що нічого не сталося, хоча в глибині душі відчувала розчарування в чоловікові.