В обіймах Казанови

І все одно, сто гіней було втрачено. Через тиждень він віддав золото матері Маріанни, не витримавши страждань, викликаних коханням, лише тому, що міг бути з нею наодинці. Під час близькості в нею він почав зізнаватися в коханні, проклинати і благати її, але дівчина була непохитна. Зведений з розуму, Джакомо почав її цілувати та роздягати. Маріанна чинила опір і кричала, закликала мати і тіток в кімнату, почалася бійка, і його знову викинули на вулицю.

Казанова поклявся всім святим, що ніколи більше не буде втягнутий в ігри маленької повії та її фальшивої матері. Проте розум закоханого чоловіка непросто заспокоїти. Він метався по власному житлу, будуючи плани викрадення Маріанни. На щастя, він вчасно схаменувся і кинув це божевілля.

Шукати розраду він почав в опіумі, який йому прописав лікар.

Незабаром він отримав записку від Маріанни, в якій вона прощала йому все і пропонувала поговорити. Він вирішив не відповідати на лист.

Казанова зашився вдома і майже не виходив. Він сподівався, що час і ліки загоять рани його серця та гордості.

Однак Маріанна виявилася надто спритною, щоб відпустити таку здобич, як він. Не отримавши відповіді на листа, вона відвідала його особисто на квартирі, без компанії матері та тітки. Поперемінно спокушаючи його та скаржачись на те, як погано він до неї ставився, Маріанна легко зірвала будь-які рішення, які він нав’язував собі. Вона поклялася, що буде належати йому. Натомість він мав регулярно виплачувати її матері гроші та зняти для них двох апартаменти, де вони зів'ють спільне гніздечко.

Казанова знайшов місце для проживання, і Маріанна переїхала туди з усіма речами, які він купив. Після стількох очікувань Джакомо хотів мати дівчину негайно, але вона не дозволила йому підійти до неї, пояснивши, що у неї щомісячна кровотеча.

Брехня виявилася вранці, коли він перевірив простирадла. І тоді він просто ошалів.

Казанова навіть дійшов до побоїв, чого ніколи раніше не робив з жінками. Він знову пообіцяв собі, що більше ніколи не побачить Маріанну, але вистояв у цьому рішенні лише кілька днів. Він прийшов до дівчини, благаючи пробачення і обсипаючи її дарами. Він навіть погодився дозволити їй жити з матір'ю та тітками за власний рахунок і пообіцяв, що не буде чіпати її без дозволу.

Це було його остаточне падіння. Він, розпусник, досвідчена людина, принижувався перед сімнадцятирічною дівчиною, благаючи про кожну мить, проведену з нею один на один. Спогад про його приниження змусив чоловіка потягнутися ще за одним келихом вина.

Казанова пробував зустрічатися з іншими жінками, але все ще думаючи про Маріанну, зробився імпотентом. Для такого, як він, це означало пекло приниження.

Його врятував випадок. Одного разу він без попередження прийшов до квартири, за яку платив, і побачив, що Маріанна лежить в обіймах іншого чоловіка. Охоплений гнівом, Джакомо побив обох палицею, а потім у сварці якби в якомусь шинкові, розкидав меблі, побив дзеркала, фарфор і вази.

Коли Казанова оговтався від емоцій, то повернувся до своєї квартири і напився до втрати свідомості. Вранці до нього завітала одна з тіток, яка принесла жахливу звістку. Маріанна всю ніч не поверталася до дому, боячись його гніву, а коли вранці повернулася, то тяжко захворіла.

Охоплений докорами сумління та все ще сп'янілий алкоголем та опіумом, Джакомо вирішив покінчити з життям, стрибнувши з мосту. Однак перед тим, як здійснити цей намір, він зустрів на вулиці одного зі своїх друзів.

Англієць відвів його від дурного рішення і познайомив із двома танцівниці, які виконали для них танок без одягу. Казанова змусив себе до інтимного зближення з однією з жінок, але виявився ні до чого.

Тоді це здавалося йому трагедією. Але, завдяки цій недузі, англієць забрав його в інше місце. Там він побачив Маріанну в повному здоров'ї, яка спокушала чоловіків.

Це був момент, коли його серце остаточно розірвалося, а луска спала з очей.

Керований бажанням помститися, він пішов до судді. Він звинуватив матір і тіток дівчинки у звідництві та вимаганні грошей.

У відповідь дівчата звинуватили його в побитті та нападі. Він потрапив до в'язниці. Довелося внести заставу, щоб вийти на волю.

Прийшовши до тями, Казанова повернувся до колишнього життя розпусника. Він спокушав жінок і використовував для цього кожну можливість. Він став банкрутом, і що найгірше, його обтяжили боргами, за які в Англії його могли відправити в одну з колоній як каторжника. Зневірившись, Джакомо взяв велику суму грошей з банку за фальшивим векселем. Рятуючись від в'язниці і петлі, він покинув острови і повернувся до Франції.

Маріанна дала йому зрозуміти, що наближається кінець його кращих років. Зі страху він поїхав на край Європи – до Санкт-Петербурга, а зараз опинився в цій дивній країні.

Стукіт у двері вирвав його з роздумів.