В обіймах Казанови

Підійшла до секретеру, дістала папір, чорнильницю й перо. На мить задумалася, яких слів вжити. Жінка не хотіла, щоб він думав, що їй так на ньому залежить.

Жодні слова не здавалися їй достатньо відповідними. Вона вирішила зробити Джакомо сюрприз і поїхати до нього особисто. Вважаючи ідею геніальною, жінка сіла за гримірувальний столик. Вона провела там понад годину, покращуючи свою красу, підбираючи вбрання та аксесуари. Наостанок одягла червону сукню з воланами на рукавах і на декольте. У вуха застібнула рубінові сережки, які взяла з Шепетуві. Лакей приніс їй пальто й капелюх. Таким чином, захищена від холоду, вона сіла в карету. До міста кучер добирався довше, ніж зазвичай, бо вулицю перегородила коляска зі зламаною віссю. Не терплячи, Ельжбета наказала кучерові повернутися. Це виявилося неможливим, оскільки за її каретою вже утворилася черга екіпажів, що унеможливлювало маневрування на вузькій дорозі. Приблизно через п’ятнадцять хвилин поїздку можна було продовжити, і карета Ельжбети змогла покотитися далі брукованою вулицею.

Коли вони підійшли до воріт кам'яниці, в якій жив Джакомо, старостина, не чекаючи допомоги слуги, сама відчинила двері карети і спустилася на вулицю. Вона побігла східцями до дверей. Вони як раз відкрилися з протилежного боку, і з кам’яниці вийшла молода жінка з оливковою шкірою та темним кучерявим волоссям. Вона була дуже гарна. Ельжбета подумала, що вона, мабуть, іноземка.

Портьє одразу впізнав старостину, але коли вона хотіла увійти без попередження, він рішуче заперечив і попросив зачекати в холі, поки він повідомить панові Казанові.

Ельжбета відчула щось дивне в голосі швейцара, дещо схоже на напругу. Раптом до неї дійшло, що Казанова, можливо, не один. Напад паніки позбавив її дихання під корсетом.

Вона відчула збентеження, а потім розлютилася, також на саму себе. Секунду чи дві вона думала піти, але вирішила зустріти ситуацію з відкритим обличчям. Не звертаючи уваги на протести портьє, вона побігла сходами до дверей квартири Джакомо. Вони були відкриті. Без стуку вона кинулася в передпокій, а потім у вітальню. Там вона знайшла Казанову. Він стояв біля кофейного столика в одних коротеньких штанях. Жінка завмерла, вражена його сильними руками та мускулистими грудьми. Вона майже забула, який він чудово складений.

Ельжбета оглянула вітальню, шукаючи ознаки присутності іншої жінки. Однак, здавалося, всупереч її підозрам, Джакомо був один. Зніяковіла, старостина подивилася йому в очі. Вона бачила, як подив у них згасає, перетворюючись на іронічну дистанцію.

– Ти чудово виглядаєш, Ельжбето, – він підійшов до неї і поцілував в щоку. – Коли ти повернулася?

– Учора, — збрехала вона, не бажаючи розкривати, як сильно сумувала за ним.

– Вина не бажаєш?

– Можливо, пізніше, прямо зараз я хочу чогось іншого.

Вона вчепилася в Джакомо, притискаючись до його могутнього тіла. Крізь одяг вона відчула тепло його оголеного торсу. Жінка простягнула руку до коротких кальсонів. Обома руками вона зсунула їх з сідниць, стоячи на колінах перед Джакомо. Чудова чоловічість згиналася перед її очима, жорстка, гаряча і трохи волога.

Ельжбета схилила голову. Вона із задоволенням вдихнула запах, насолоджуючись шовковистим дотиком його пенісу на своїй щоці. Вона сама вмить зробилася мокрою між ногами. Взяла член в рот і почала смоктати, пестячи його нижню частину язиком. Через деякий час той майже повністю заповнив їй горло.

Потім вона перестала його цілувати. Відвела голову назад і випустила його з рота. Подивилася на обличчя Джакомо - напружену лінію його щелепи, стиснуті губи й сяючі від похоті очі. Жінка піднялася з колін. Чоловік обхопив її своїми сильними руками й поцілував у губи, спочатку ніжно, потім сильніше, ковзаючи язиком між її теплими губами. Його руки торкалися її всюди крізь тканину сукні, блукали вгору та вниз по її спині, масажуючи її сідниці та стегна.

Ельжбета хотіла скинути одяг, який їх роз’єднував, притиснути свою голу шкіру до його, відчути його тепло й силу, приховану в його м’язах.

– Допоможи мені роздягтися, — попросила вона.

Казанова повернув її до себе спиною і дуже швидко звільнив від сукні, корсета та нижньої юбки, відкривши округлі, повні груди. Великі теплі руки обійняли їх домінуючим жестом, злегка піднявши й масажуючи. Ельжбета притиснулася сідницями до живота Джакомо, насолоджуючись відчуттям його гарячої ерекції.

Вона знову повернулася до нього обличчям, бажаючи зазирнути йому в очі, побачити хвилювання, від якого він вибухав. Він же схопив її за груди й ущипнув пальцями роздутий сосок. Друга рука Джакомо ковзнула по її талії та стегнах до сідниць. Жінка застогнала й напружила спину, коли по ній пробігло сильне тремтіння. Вони продовжували цілувати один одного, глибоко і пристрасно.

Джакомо першим відірвався від її губ і глянув на м’яке крісло.

– Давай зробимо це тут, — запропонував він.

Та кивнула.

Він узяв Ельжбету за руку й повів її на місце.