Верн Ж. Діти Капітана Грната

— Спочатку вислухайте, Мак-Наббсе, а потім знизуйте плечима... — зауважив географ. — Я досі мовчав, знаючи, що ви мені однаково не повірите. Та й навіщо було говорити! Якщо ж зараз я все ж наважуся на це, то тільки тому, що Айртонові слова ствердили мої припущення.

— І ви гадаєте, що в Новій Зеландії... — почав Гленарван.

— Вислухайте мене, а потім самі робіть висновки, — мовив Паганель. — Помилка, що її я припустився в листі і що врятувала иас, була не випадкова, вона мала підстави. Тоді, коли я писав надиктоваиого Гленарваном листа, слово «Зеландія» ие давало мені спокою, і ось чому. Пам’ятаєте, як ми всі їхали у фургоні і Мак-Наббс розповідав місіс Гленарван про каторжників, про катастрофу біля Кемденського мосту? При цьому він дав їй номер «Австралійської і Новозеландської газети» зі статтею, де описувалася ця катастрофа. Тоді, коли я писав листа, ця газета лежала на столі; вона була складена так, що з назви її виднілися лише три склади — «ландія». І раптом мені сяйнула думка, що «ландія» в документі є частиною слова «Зеландія».

— Що? — вихопилося в Гленарвана.

— Так, — продовжував Паганель з глибоким переконанням у голосі, — це тлумачення досі не спадало мені на думку. І знаєте чому? Та тому, що я, природно, вивчав головним чином французький примірник документа, більш повний, ніж інші, а саме в ньому цього важливого слова немає.

— Овва! Який же ви, однак, фантазер, Паганелю! — поблажливо мовив Мак-Наббс. — І як легко ви забуваєте свої попередні висновки!

— Будь ласка, майоре, я ладен відповісти на всі ваші запитання.

— Тоді скажіть мені, яке значення може мати слово Austral?

— Те саме, що мало і раніше. Тільки воно означає «південні країни».

— Гаразд! А уривок слова indi, що спочатку ви тлумачили як indiens — «індіанці», а потім як indigenes — «тубільці»? А тепер як ви його тлумачите?

— Третє й останнє його тлумачення таке: він є початком слова indigence — нестаток.

— A contin? Чи означає, як і раніше, «континент»? — вигукнув Мак-Наббс.

— Ні, звичайно, ні! Позаяк Нова Зеландія — це тільки острови.

— Як же тоді? — спитав Гленарван.

— Сер, я зараз прочитаю вам документ у новому, третьому моєму тлумаченні, і тоді^ міркуйте самі. Але до того як це зробити, я прошу вас: по-перше, забути колишні тлумачення і відкинути упереджені думки; по-друге, мати на увазі, що вам може здатися, ніби деякі місця витлумачені довільно; але це слова, які не мають важливого смислового навантаження, наприклад, слово agonie, яке я, однак, ніяк не можу витлумачити інакше. До того ж моє тлумачення ґрунтується на французькому примірнику документа, а він, і цього не слід забувати, написаний англійцем, якому могли бути невідомі певні тонкощі чужої мови. А тепер, після цього попередження, я починаю.

І Паганель повільно і виразно прочитав таке:

«Двадцять сьомого червня 1862 року трищоглове судно «Британія» з Глазго після довгої агонії зазнало аварії в південних морях біля берегів Нової Зеландії (англійською — Zealand). Два матроси і капітан Грант спромоглися дістатися берега. Тут, потерпаючи від постійних жорстоких злигоднів, вони кинули цей документ на... довготи і 37° 11' широти. Допоможіть нам».

Паганель замовк. Його тлумачення документа було припустиме. Але якраз через те, що воно здавалось таким правдоподібним, як і колишнє тлумачення, воно також могло бути помилковим.

Ось чому Гленарван і майор не заперечували його. ;

— Позаяк слідів «Британії» немає ні біля берегів Патагонії, ні біля берегів Австралії, там, де проходить тридцять сьома паралель, то, звичайно, є шанси знайти їх у Новій Зеландії.

Це останнє зауваження географа справило велике враження на його друзів.

— Скажіть, Паганелю, — звернувся до нього Гленарван, — чому ж ви близько двох місяців тримали.в таємниці це нове тлумачення?

— Бо я не хотів подавати вам ще раз марні надії. До того ж ми однаково прямували до .Окленда, що лежить саме на тій широті, яка була вказана в документі.

— Ну, а потім, коли ми відхилилися від цього шляху, чому ж ви тоді нічого не сказали?

— З тієї причини, що моє тлумачення, хоч би яким правильним воно було, однаково не могло б допомогти врятувати капітана Граита.

— Чому ви так гадаєте?

— Бо якщо відтоді минуло вже два роки і про капітана нічого не чути, то це означає, що він став жертвою або катастрофи, або новозеландців.

— Отже, ваша думка? — запитав Гленарван.

— Моя думка така, що, може, комусь і пощастить знайти якісь уламки «Британії», але люди, що зазнали катастрофу на «Британії» без вороття загинули.

— Але поки що про це не треба казати жодного слова, друзі мої, — мовив Гленарван. — Дайте мені вибрати слушну хвилину, щоб повідомити цю сумну звістку дітям капітана Граита.

Розділ XX КРИК СЕРЕД НОЧІ

Команді «Дункана» невдовзі стало відомо, що Айртонові зізнання не прояснили таємничу долю капітана Гранта. Усі поринули в глибокий смуток: адже на боцмана покладали великі надії, а, як виявилося, він не знає нічого такого, що могло б навести «Дункан» на сліди «Британії».