a9iqnian

Terok screamed with joy. “Oh man, that was a close one!” He looked at the three. “Did you see that? Fucking brilliant footwork. I knew Raiden had it in him, but against three Burrow Dragoons? Phew!”

— скрикнув від радості Терок. — Ой, чоловіче, це був близький! Він подивився на трьох. "Ви бачили? До біса блискуча робота ніг. Я знав, що Райден має це в собі, але проти трьох норних драгунів? Ух ти!»

“How much did you bet, Terok?” Ilea asked as she stood up, looking around to see if anybody would even attempt to take care of the bleeding Awakened who had sunk down on the side of the arena, coughing up blood.

— Скільки ти побився об заклад, Тероку? — спитала Ілея, підводячись, озираючись навколо, щоб побачити, чи не спробує хто-небудь подбати про Пробудженого, що стікає кров'ю, який опустився на узбіччя арени, кашляючи кров'ю.

“Everything, of course. No reason to doubt my man Raiden,” the dwarf replied, giving her a thumbs-up with his steel arm.

"Все, звичайно. Немає причин сумніватися в моєму чоловікові Райдене, — відповів гном, піднявши їй великий палець вгору своєю сталевою рукою.

“You sound like you know the contestants. Is this not your first time here?” Maro asked.

"Ви звучите так, ніби знаєте конкурсантів. Ви тут не вперше? — спитав Маро.

Terok waved dismissively. “Ah, you lack heart, Maro. Believing in someone is enough sometimes.”

Терок зневажливо махнув рукою. — Ах, тобі не вистачає серця, Маро. Іноді достатньо повірити в когось».

Understanding why he was so interested in what was in the vaults now, Ilea blinked down to the Awakened and extended an ashen tendril toward him.

Зрозумівши, чому його так зацікавило те, що зараз знаходиться в сховищах, Ілея моргнула до Пробудженого і простягла до нього попелястий вусик.

He looked at her with delirious blue eyes and thrust his spear at her. Ilea grabbed the weapon mid-movement and held it to the side.

Він подивився на неї маревними блакитними очима і встромив у неї списа. Ілея схопив зброю під час руху і відніс її вбік.

“I’m a healer. You won. Relax now.”

"Я цілитель. Ви виграли. Розслабся зараз».

A slight sense of understanding washed over his eyes before he closed them and fell unconscious. She went on to heal his wounds. It turned out the leg had nearly been separated, and he might have bled out.

Легке почуття розуміння охопило його очі, перш ніж він заплющив їх і знепритомнів. Вона продовжувала лікувати його рани. З'ясувалося, що ногу майже відокремили, і він міг стікати кров'ю.

Suppose he made his choice to join this fight, she thought before she finished healing him and returned to the others.

Припустимо, що він вирішив приєднатися до цієї боротьби, подумала вона, перш ніж закінчити зцілювати його і повернутися до інших.

Lucas’ expression had darkened further, and Ilea could tell it had to do with more than just his distaste for blood sport. He seemed tense, mana pulsing about his body.

Вираз обличчя Лукаса ще більше потемнів, і Ілея зрозуміла, що це було пов'язано не тільки з його відразою до кривавих видів спорту. Він здавався напруженим, мана пульсувала по всьому тілу.

“What’s going on?” she asked Lucas, his expression focused on a point in the distance.

«Що відбувається?» — запитала вона Лукаса, і його вираз обличчя зосередився на точці вдалині.

“Something’s about to attack the town. Feynor probably.” He got up and dusted down his clothes. “I’ll have to cut your tour short.”

"Щось ось-ось нападе на місто. Напевно, Фейнор". Він підвівся і витер пил з одягу. — Мені доведеться перервати твій тур.

“Feynor? What?”

"Фейнор? Що?»

The old man took a deep breath before shouting in a much more powerful voice than usual, “Breach!”

Старий глибоко вдихнув, перш ніж вигукнути набагато сильнішим, ніж зазвичай, голосом: «Пролом!»

Ilea watched in fascination as the people around them immediately sprung up and rushed to the exits, many sprouting wings or simply flying up as they readied their weapons.

Ілея зачаровано спостерігала, як люди навколо них негайно підхоплювалися і кидалися до виходів, багато з них відрощували крила або просто злітали вгору, готуючи зброю.

Lucas sighed. “It’s the third time this month already.” He shook his head and started floating too.

Лукас зітхнув. «Це вже втретє за цей місяць». Він похитав головою і теж почав плисти.

“You’re going to fight? How did you even spot them?” Ilea asked, looking around but neither hearing, feeling, or seeing anything indicating battle or intruders.

"Ти збираєшся воювати? Як ви їх взагалі помітили? — спитала Ілея, озираючись навколо, але не чула, не відчувала й не бачила нічого, що вказувало б на бій чи непроханих гостей.

“I will try to reason with them while those unable to fight seek shelter. They haven’t broken through the main gate before, but this time feels different. All my saplings have been destroyed. At once. You have chosen a bad time to visit this town, it seems.”