a9iqnian

Activating her Reconstruction spell, her hand glowed a pale blue. She touched his leg and watched as the wound closed. The blood stopped pouring out, and slowly the cut disappeared. She was too shellshocked to marvel at the magic she had just performed. Before she could finish though, a rough, calloused hand stopped her.

Активувавши закляття Реконструкції, її рука засяяла блідо-блакитним світлом. Вона доторкнулася до його ноги і дивилася, як рана затягується. Кров перестала литися, і поволі поріз зник. Вона була занадто контужена, щоб дивуватися магії, яку вона щойно зробила. Але не встигла вона закінчити, як її зупинила груба, мозолиста рука.

“That’s enough for me. Save your mana for others.”

"Мені цього досить. Збережи свою ману для інших».

The man once again nodded to her and then lay back and closed his eyes. Continuing in a kind of fog, Ilea healed three more people in immediate danger. None of the guards seemed to have died.

Чоловік ще раз кивнув їй, а потім відкинувся на спинку крісла і заплющив очі. Продовжуючи перебувати в своєрідному тумані, Ілея зцілила ще трьох людей, яким загрожувала безпосередня небезпека. Ніхто з охоронців, здавалося, не загинув.

She was removing an arrow from a particularly hairy guard’s arm and applying her healing when she received a notification.

Вона виймала стрілу з руки особливо волохатого охоронця і застосовувала своє зцілення, коли отримала сповіщення.

‘ding’ Reconstruction has reached level 3

Реконструкція «дінь» досягла 3-го рівня

“That’s everyone, I think. Thanks.”

"Я думаю, що це всі. Спасибі."

Holding his hand out to her, the guard who had talked to her first over by the bushes offered his name, along with a weary smile.

Простягнувши їй руку, охоронець, який першим заговорив з нею біля кущів, назвав своє ім'я разом із втомленою посмішкою.

“I’m Dale. You saved us some expensive potions by being here, lady healer. And that blue magic is very interesting. Haven’t ever seen anything like it.”

"Мене звати Дейл. Ви врятували нам дороге зілля, перебуваючи тут, пані цілителька. І ця блакитна магія дуже цікава. Ніколи не бачив нічого подібного».

She shook his hand and offered her own name.

Вона потиснула йому руку і запропонувала власне ім'я.

“Ilea Spears, no worries. Glad I could help. I can finish up healing the badly injured people if you want me to.”

"Ілея Спірс, не хвилюйся. Радий, що зміг допомогти. Я можу закінчити зцілення тяжко поранених людей, якщо ви цього захочете».

He shook his head.

Він похитав головою.

“They’ll heal in time. Let them suffer a bit. Even though they’re all experienced, it’s sometimes good to be reminded that you’re not immortal.”

"Вони з часом заживуть. Нехай трохи потерпають. Незважаючи на те, що всі вони досвідчені, іноді корисно нагадувати, що ти не безсмертний».

She nodded at that and looked around, unsure what to do next.

Вона кивнула на це і озирнулася, не знаючи, що робити далі.

Dale must have seen her expression because he continued. “You can come back to Riverwatch with us. Maybe we can get you some proper clothes,” he said with a wink and a genuine smile. “We’ll clean up here and then move back. Don’t stray too far if you want to come. Payment for your services is in the city.”

Дейл, мабуть, побачив її вираз обличчя, бо продовжив. «Ви можете повернутися до Riverwatch разом з нами. Можливо, ми зможемо купити вам відповідний одяг, — сказав він, підморгнувши і щиро посміхнувшись. "Ми приберемо тут, а потім поїдемо назад. Не відходьте занадто далеко, якщо хочете приїхати. Оплата ваших послуг знаходиться в місті».

Nodding at him, she started to walk down the road, quickly finding what she was looking for.

Кивнувши на нього, вона почала йти дорогою, швидко знаходячи те, що шукала.

The corpse still lay there, blood coloring the road. Guts protruded from the open wound. The shoulder was split, nearly to the stomach. Trying to keep herself from retching, Ilea made herself look at the corpse.

Труп все ще лежав, кров забарвлювала дорогу. З відкритої рани стирчали кишки. Плече було роздвоєне, майже до живота. Намагаючись утримати себе від блювоти, Ілея змусила себе подивитися на труп.

This was all it had taken to end her elation. Make her freeze like she had when she first saw the drake. She never wanted to feel that way again. She had thought she had moved past that. Apparently, there was still work to be done.

Це було все, що знадобилося, щоб покласти край її піднесенню. Змусьте її завмерти, як тоді, коли вона вперше побачила селезня. Вона більше ніколи не хотіла так почуватися. Вона думала, що пройшла повз це. Судячи з усього, ще була над чим працювати.

She stood there for a long time. The guards around her stripped the adventurers of any gear and loaded both the corpses and the gear onto some of the wagons that were still working. The broken ones were burned. Someone nudged her shoulder. Turning to the source of the touch, Ilea saw the overly tall female guard. The guard motioned to the corpse.