Читаем Аеропорт полностью

Ірвінґ Редферн був обережним, скрупульозним чоловіком. Сьогодні через сприятливі погодні умови він би міг летіти, дотримуючись правил візуальних польотів. Однак він вирішив, що розсудливіше буде зареєструвати план польоту за приладами, і, відколи покинув домашній аеропорт у Чарльстоні, штат Західна Вірджинія, не сходив з авіатрас і залишався на зв’язку з авіадиспетчерською службою. Кілька секунд тому Вашинґтонський центр дав йому новий маршрут на авіатрасі B44. Він уже встиг повернути на неї, і його магнітний компас, який перед тим дещо коливався, тепер заспокоївся.

Редферни летіли в Балтимор почасти у справах Ірвінґа Редферна, а почасти задля розваги, сьогодні ввечері у них мав би відбутися сімейний похід в театр. Поки батько зосередився на польоті, діти разом із Мері гомоніли про те, що матимуть на ланч в аеропорту «Френдшип».

Авіадиспетчером Вашинґтонського центру, який дав Ірвінґові Редферну останні інструкції, був Джордж Воллес, за п’ять хвилин кваліфікований стажист, який досі заміняв Кіта Бейкерсфелда. Джордж правильно позначив «Бічкрафт» Редфернів на своєму індикаторі, де той з’явився у вигляді яскравої зеленої цятки, дещо меншої та повільнішої, ніж більшість повітряного руху, що наразі складався переважно з пасажирських реактивних літаків. До «Бічкрафта», однак, нічого не наближалося, і скидалось на те, що повітряного простору навколо нього достатньо. Перрі Янт, старший диспетчер на секторі, наразі повернувся до сусіднього робочого місця. Він допомагав розібратися з наслідками плутанини, яку спричинив проблемний «Боїнг-727» «Норзвест Орієнт», який уже безпечно передали під керівництво диспетчерського пункту підходу Національного аеропорту Вашинґтона. Час від часу Перрі поглипував на Джорджа, а один раз гукнув: «Усе гаразд?» Джордж Воллес кивнув, хоча вже починав трохи пітніти. Сьогоднішній полудневий трафік, здавалося, ставав насиченішим раніше, ніж зазвичай.

Реактивний літак «Ті-33»[133] Національної гвардії Повітряних сил США, про який ні Джордж Воллес, ні Перрі Янт, ні Ірвінґ Редферн не знали, летів — поки що лінивими колами — за кілька миль на північ від авіатраси B44. «Ті-33» вилетів з аеропорту «Мартін», біля Балтимора, а його пілотом був нацгвардієць Генк Ніл, продавець автомобілів.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Дар
Дар

«Дар» (1938) – последний завершенный русский роман Владимира Набокова и один из самых значительных и многоплановых романов XX века. Создававшийся дольше и труднее всех прочих его русских книг, он вобрал в себя необыкновенно богатый и разнородный материал, удержанный в гармоничном равновесии благодаря искусной композиции целого. «Дар» посвящен нескольким годам жизни молодого эмигранта Федора Годунова-Чердынцева – периоду становления его писательского дара, – но в пространстве и времени он далеко выходит за пределы Берлина 1920‑х годов, в котором разворачивается его действие.В нем наиболее полно и свободно изложены взгляды Набокова на искусство и общество, на истинное и ложное в русской культуре и общественной мысли, на причины упадка России и на то лучшее, что остается в ней неизменным.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Владимир Владимирович Набоков

Классическая проза ХX века