Пам’яті моїх батьків.І двох жінок цього покоління:Сівії та Гені,Не підвладних часові, безстрашних, непідкупних.Смерть умножає диво
Переклад Олександра Буценка
Делмор Шварц
(1913–1966)
Делмор Шварц народився й виріс у Брукліні. Його батьки-іммігранти розлучилися, коли він був хлопчиком. Ще в дитинстві він демонстрував блискучу обдарованість, а згодом навчався у Вісконсинському, Нью-Йоркському та Гарвардському університетах (останній він залишив після того, як не отримав престижної стипендії). Шварцу було лише 24 роки, коли вийшла його перша книжка «Відповідальність починається у снах» (In Dreams Begin Responsibilities), збірка прози, поезії і віршованої драматургії, яка здобула надзвичайно схвальний відгук критики. Титульне оповідання збірника публікувалося в часописі The Partisan Review за кілька років до того. Попри те, що Шварц роками відточував свою майстерність прозаїка й видав дві збірки оповідань («Світ — це весілля» (The World Is a Wedding) та «Успішне кохання» (Successful Love)), його висока репутація серед критиків ґрунтувалася насамперед на його поезії, зокрема на віршах, що ввійшли до збірки «Відповідальність починається у снах» і до книжки «Літнє знання: нові та обрані поезії» (Summer Knowledge: New and Selected Poems). Серед інших поетичних творів слід згадати віршовану п’єсу «Шенандоа» (Shenandoah) та автобіографічну поему «Буття. Книга перша» (Genesis: Book One). Останні тридцять років життя Шварца були відзначені непростою, але глибокою дружбою з багатьма видатними письменниками та інтелектуалами того часу, включно із Солом Белоу, який у своєму романі «Дар Гумбольдта» (Humboldt’s Gift) відтворив в одному з персонажів риси Шварца. У той самий період Шварц викладав у низці престижних навчальних закладів — Гарвардському університеті, Кеніон-коледжі, Принстонському та Сиракузькому університетах — і здобув Болінгенську премію з поезії. Але попри численні обдарування Шварца, його життя затьмарював і руйнував відчай. Це поступове руйнування, якому сприяла двадцятилітня боротьба зі зловживанням алкоголем і наркотиками, а також дедалі сильніша схильність до параної, зрештою призвели до фатального серцевого нападу у віці 53 років
.Відповідальність починається у снах
1
Здається, це 1909 рік. Я нібито в кінотеатрі, де довгий промінь світла крутиться, прорізаючи темряву, а мої очі прикуті до екрана. Це німий фільм — на кшталт тих, що знімали на студії «Байограф», де актори були вдягнені в смішні старомодні вбрання, а кадри змінювалися раптовими стрибками. Актори теж немовби стрибали й пересувалися надто швидко. Сама плівка була вся в крапках і смужках, наче під час зйомок падав дощ. Освітлення погане.