Читанка для Мануеля

Коли я сказав їм, що не можу ворухнути рукою, — писав далі у своєму свідченні Делья Набе, — вони катували мене апаратом, що давав менший струм, тобто я бився в корчах тільки тоді, коли його вмикали на повну потужність».

Після того, як Делью Набе разом з Паесом перевезли машиною на інше місце, їх помістили в камеру, підлогу якої встеляли уламки деревини. Він розповідає, що «невдовзі після приїзду мене підняли й поклали на стіл, прив'язавши руки та ноги, потім змочили мене водою й запустили машину,

• Ви були свідком таких подій?

— Я брав участь у них.

• Чому?

— За якийсь час людина перетворюється в тварину… Ми робили це інстинктивно, вже нічого не усвідомлювали.

• Скількох полонених або поранених ви вбили? Ви можете підрахувати?

— Я б сказав… можливо, 250.

• Ви особисто?

— Так.

• А при якій кількості таких убивств ви були присутні більш-менш безпосередньо?

— Можливо, двох тисячах або трьох.

• Ви добивали поранених?

— Звичайно, поранених, цивільних і тих, кого вбивали без ніякого мотиву. Чоловіків, дітей, жінок, усіх.

• Ви були очевидцем допитів?

— Так, інколи полонених, яких я сам полонив або привів. Я був свідком двадцяти п'яти або тридцяти допитів.

• Ви можете описати їх?

що видавала звук, подібний до циркулярної пилки.

Коли я відмовився відповідати на запитання, мене били по вухах і застосували набагато потужніші електричні розряди, ніж ті, які я витримував доти.

Як скінчилися ці катування, мене стягли на підлогу, обдали тіло водою й лишили мене в спокої на 15 хвилин. Потім знову прив'язали до столу, повторили ту саму операцію, аж поки на кілька годин лишили мене самого — і прив'язаного. Потім заходили кожні п'ятнадцять або двадцять хвилин і ставили мені запитання».

Розповівши про численні переїзди й «сеанси» катувань, Делья Набе стверджує, що його привезли в якусь занедбану місцевість, де наче на якомусь мисі стояв дерев'яний барак.

«За якусь мить, — розповідає він далі, — мені наказали роздягтися й вивели з бараку, зв'язали руки і ноги й допитували далі. Коли я відмовився відповідати, знову почали катувати мене електричним струмом. Але цього разу вже науковим методом, бо я відчував, що якийсь чоловік уряди-годи прикладав стетоскоп до лівої половини грудей і наказував катувати далі або припиняти тортури.

Якоїсь миті я попросив склянку води, бо вже три дні, як не пив ніякої рідини. Мені подали склянку теплої рідини. Випивши її одним духом, я збагнув, що то була сеча, змішана з мате. Вночі вони прийшли й били мене по вухах долонями, всякчас поливали холодною водою й закидали питаннями. Вранці (я помітив світло, що проходило крізь пов'язку, якої вони не знімали

— Гаразд, я взяв у полон хлопця, років, мабуть, сімнадцяти. Я поцілив йому в ногу. Він упав на землю. Був озброєний. Я відібрав у нього зброю, надав першу допомогу, викликав гелікоптер і привіз його на командний пункт нашого підрозділу. Йому надали медичну допомогу, а потім стали допитувати.

• Ви були присутні на допиті?

— Так, почасти. До роботи взявся в'єтнамський фахівець із допитів. Хлопець був поранений у стегно, йому дали кілька уколів і зробили переливання крові. Під час допиту я бачив, як в'єтнамець здер з нього пов'язку і став бити по рані прикладом гвинтівки, знову потекла кров. Хлопець утратив страшенно багато крові. Йому сказали, що знову накладуть пов'язку, якщо він заговорить. Хлопець і далі мовчав. Потім в'єтнамець дістав багнет і розширив рану. Проте марно, хлопця допитували, аж поки вбили його.

•Як?

— Катуванням.

• Як його катували?