Драматичні твори

Кирило. Да... Санта Марія.

Г алина. Отак у нас завжди. Чи є люди, які живуть спокійно, тихо?

Кирило. Є. Наш друг капітан.

Г алина. Що ви! У час війни...

Кирило. Це було колись. Тепер його ніщо не хвилює. Живе, як вареник у сметані.

Галина. От коли б він почув, як ви його...

Голос капітана: «Чую!» Пауза.

Входить капітан. В руках у нього пакунок і чемодан.

Капітан. Повтори, комедіанте, хто я такий.

Кирило. Граціа, синьйоре капітан! Яким чином ви проникли так підступно?

Капітан. Підступно? Двері були не замкнені. Ти мене двічі образив. За це даси сувору відповідь. День добрий!

Г алина. День добрий! їхати кудись збираєтесь?

Капітан. Приїхав. (До Кирила.) Дозволь поставити у тебе чемодан, бо в моїй новій каюті можуть свиснути.

Галина. Як у новій?

Капітан. Розкажу. (До Кирила.) Можна?

Кирило. Прошу. (Бере чемодан.) Та він порожній.

Капітан. Там моя парадна роба, ордени та фотографії...

Кирило. Зараз повернусь. (Виходить.)

Капітан. А це я вам приніс. (Розгортає пакунок, ставить на стіл модель корабля.) Пізнаєте?

Г алина. Ваш.

Капітан. І брата вашого Миколи. В сорок шостому ви приїздили до нас.

Галина. Двадцять п’ятого травня.

Капітан. Це каюта вашого брата.

Галина. Тут ми обідали, а потім ви запросили мене до себе. (Повертає модель.) Оце ваша каюта?

Капітан. Вона. Не забули?

Пауза. Галина проводить рукою по моделі. Входить Кирило.

Кир'ило. Все в порядку. (Дивиться на модель.) «Десна». Красивий. Твій?

Капітан. Мій.

Кирило. А де він тепер?

Капітан. Ходить, як і ходив, по всіх морях і океанах. Які тільки вантажі не возить трудяга! Двадцять років я ходив на ньому... Збережіть його, Галино Романівно.

Галина. Збережу. (Взяла модель, дивиться на неї.) Правду кажуть, ніщо так глибоко не хвилює, як спогади. (Пауза. Понесла модель у свою кімнату.)

Кирило. Що сталося у тебе, Максиме?

Капітан. Заштормило, так... (Витягнув люльку, на-биває.)

Входить Г алина.

Дочка сестри вийшла заміж, привела такого інтелігентного хлюста, як і сама. Ну і почалося... Ти мене назвав вареником, а вони мене прозвали старим грибом. Пенсіонний гриб, та ще й без сметани?

Галина. А сестра що?