Драматичні твори

⁶ Краснов Петро Миколайович (1869—1947) — генерал царської армії. У жовтні 1917 р. командував військами, які Тимчасовий уряд Керен-ського кинув на придушення революції в Петрограді. 1918 р. очолив контрреволюцію на Дону і при підтримці німецьких окупантів вів бойові дії проти радянських військ. Білоемігрант. У роки Великої Вітчизняної війни співробітничав з німецькими фашистами, за вироком Верховного Суду СРСР був страчений.

⁷ Варфоломіївська ніч — вживана у літературі назва масової різні гугенотів (французьких протестантів) католиками в ніч з 23 на 24 серпня 1572р. (день «святого» Варфоломія). Організована королевою Катериною Медічі та Гізами. В Парижі було вбито понад три тисячі гугенотів. Різня тривала до 3 жовтня в Леоні, Орлеані, Руані, Мо, Бордо та інших провінціях. Переносне значення виразу «Варфоломіївська ніч» — організоване масове вбивство.

⁸ ...п ідняти Андрії вськи й.— Йдеться про Андріївський- прапор, кормовий стяг дореволюційного воєнно-морського флоту, введений Петром І у 1699 р. на честь ордена Андрія Первозванного.

⁹ С а б л і н Юрій Володимирович (1897—1937) — радянський військовий діяч. Брав участь у Жовтневому збройному повстанні в Москві, під час громадянської війни — у боротьбі проти петлюрівців і військ генерала Денікіна та Врангеля.

¹⁰ «Выхожу один я на дорог у...» — романс на слова М. Ю. Лєрмонтова. Чимало митців XIX ст. прагнули дати цьому віршу музичну обробку. Серед них — Д. Давидов, І. Дмитрієв, М. Огарьов, Є. Ша-шина та ін.

¹¹ Вакуленчук Григорій Микитович (1877—1905)—учасник революційного руху на Чорноморському флоті. Походив із селянської сім’ї, служив комендором на броненосці «Потьомкін», де очолив соціал-демократичну організацію. У 1904—1905 рр.— один з керівників «Матроської централки» (центрального флотського комітету Севастопольської військової організації РСДРП), за дорученням якої готував разом з П. Матюшенком* А. Петровим і Ф. Крижанівським повстання на броненосці «Потьомкін». На початку повстання був смертельно поранений. Похорон, що відбувся в Одесі

16 червня, перетворився в політичну демонстрацію робітників і матросів проти царського самодержавства.

¹² Распутін Григорій Юхимович (1872—1916) — авантюрист, фаворит царя Миколи II і цариці Олександри Федорівни. В 1907 р. під

виглядом «святого старця» ввійшов до них у довіру. Разом з реакційними придворними колами, що стояли за ним, використовував свій вплив на царя в особистих цілях. Намагаючись врятувати престиж монархії, Распутіна вбила група монархістів. і .

¹³ ...ш опенівський валь с.— Йдеться про твір польського композитора й піаніста Фредерика Шопена (1810—1849).

¹⁴ Каледін Олексій Максимович (1861 — 1918) — генерал царської армії, який в листопаді 1917 р. очолив контрреволюційний заколот.

¹⁵ 3 и м о в и й.— Йдеться про Зимовий палац у Ленінграді — пам’ятку архітектури XVIII ст., колишню резиденцію російських царів. Збудовано у 1754—1762 pp. архітектором В. Растреллі. В ніч з 25 на 26 жовтня (за н. ст. з 7 на 8 листопада) 1917 р. революційні робітники, солдати і матроси штурмом взяли палац і заарештували Тимчасовий уряд. Тепер у Зимовому палаці зосереджена частина експозиції Ермітажу.

¹⁶ ...п оставила ультиматум у Брест і...— Йдеться про грабіжницький Брестський договір Радянської Росії з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною, підписаний 9 лютого 1918 p., який забезпечив вихід країни із першої світової війни і дав час для зміцнення держави. Анульований Радянським урядом 13 листопада 1918 р.

ПЛАТОН КРЕЧЕТ П'єса на 3 дії, 5 картин

Вперше надруковано російською мовою у перекладі 1. Круті* у вид* Корнейчук А. Платон Кречет. М., 1935. Українською мовою надрукованб у вид.: Корнійчук О. Платон Кречет. К.— X., 1936. П’єса написана у 1934 р.

Сам письменник чітко визначив головний ідейний зміст твору, підкресливши, що в «Платоні Кречеті» він насамперед мав намір показати нові якості взаємовідносин людей.

У журналі «Молодняк» (1935, № 2) вміщено виступ письменника під час обговорення п’єси під назвою «Правда нашої соціалістичної дійсності». «Спочатку я думав узяти «виняткових» героїв, а потім вирішив: справа не в винятковості, що завжди штовхає на спрощену ходульність, словесну еквілібристику, вимучену штучну композицію і надумані, нетипові колізії. Я вирішив, що справа не в цьому. Наша справа драматургів — шукати передових людей нашої доби і любити цих героїв (мені здавалося, і я бачу, що не помилився), коли вони не будуть відрізнятися від активних будівників соціалізму якоюсь навмисне підкресленою винятковістю, це будуть прості люди — наші герої повинні виростати з мас. Але ця простота є найскладніше мистецтво» (5, 130).

Письменник особливо наголошував на тому, що в «Платоні Кречеті» його лікарі та й інші персонажі п’єси — звичайні люди, які живуть і працюють у звичайному місті, але, змагаючись з передчасною смертю, вони борються «за стратосферу», що в 30-х роках було особливо популярним для вираження творчих можливостей і духовних устремлінь радянської людини.