Драматичні твори

(Говорить з гіркотою, тихо.) «Широка страна моя родная»³. Ох!.. І скільки ж ще чортополоху в ній... І все-таки. (Заспівав голосніше.) «Я другой такой страны не знаю, где так вольно дышит человек...»

КАРТИНА ДРУГА У Кречета. Сидять Стьопа і Валя.

Стьопа (схвильовано). Ти розумієш, Валю, цей хід?

Валя. Розказуй, Стьопа, розказуй... Мені аж моторошно.

Стьопа. За кілька хвилин я йду до секретаря, сідаю коло дверей і чекаю. А з кабінету чую голос Аркадія: «Треба покласти край експериментам Кречета, це ганьба для нашої лікарні! Смерть старого інженера Коваля після його двох операцій...»

Валя. Помер?

Стьопа. Дві години тому. Ти ж знаєш, як його рятував Платон, але є межі...

Валя. Далі!

Стьопа. Більше я нічого не чув: прийшли за перепустками родичі хворих, зняли такий галас... Я й пішов.

Валя. Треба негайно розказати Платону. Він же нічого не знає.

Стьопа. І де він зник?!

Входить Аркадій.

Аркадій. Платон Іванович дома?

Валя. А... а що?

Аркадій. Як що? Він мені потрібен. (Сідає.) Фу, як душно... Я так стомився...

Стьопа. Ви занадто працюєте.

Аркадій. Доводиться. З таким персоналом, як у нас, не відпочинеш.

Валя. Спасибі за комплімент.

Аркадій. Прошу.

Стьопа. Чому ви так ненавидите Платона Івановича? Аркадій. Що?!

Валя. Так, так... Ми все знаємо, все...

Аркадій. Дозвольте...

Стьопа. Не дозволимо.

Валя. Так, так...

Стьопа. Не дозволимо цькувати Кречета!

Аркадій. Як смієте ви зі мною так говорити? Стьопа. Ходімо, Валю, а то... Розумієш...

Валя. Так, так...

Аркадій. Що?

Стьопа. Я викину вас у вікно.

Валя. Так, так. Ходімо, Стьопо.

Стьопа. Ходімо.

Аркадій. От хами... Окуліст, а такий бандит! І як йому хворі довіряють таку ніжну частину організму, як очі!

Входить Марія Тарасівна.

Привіт, Маріє Тарасівно. А де Платон Іванович?

Марія Тарасівна. Я й сама не знаю. Тут і Стьопа, і Валя теж чекали. Ви їх не бачили?

Аркадій. Як же, бачив. Ми тут поговорили про деякі справи, вони й пішли. Маріє Тарасівно, Ліда у вас буває?

Марія Тарасівна. Ні. Я б хотіла, щоб вона прийшла. Хороша дівчина...

Аркадій. Вона вам подобається?

Марія Тарасівна. Дуже.

Аркадій. І Платону, мабуть, теж...

Марія Тарасівна. Мабуть, така вже дівчина... Аркадій. Це вірно.

Вбігає Терентій Йосипович Бублик.

Терентій Йосипович. Доброго здоров’я, Маріє Тарасівно, Аркадію Павловичу. А де Платоша?

Марія Тарасівна. Посидьте, скоро, мабуть, прийде. (Вийшла.)

Терентій Йосипович. Я так поспішаю. (Виймає книжечку.) У мене є ще двадцять хвилин, а потім... Аркадій. А потім знову до, хворих?,.