Драматичні твори

Прапорщик. Вітаю вас, панове. Через тридцять хвилин ми побачимо Олександра Федоровича.

П і п. Благослови, господи!

Басов. Де ж депутація селян з хлібом-сіллю? Де ж музиканти?

Прапорщик. Селяни зараз будуть, а музиканти і мій загін уже за станцією. Не турбуйтесь. В’юн!

Входить фельдфебель.

Прапорщик. Чого спізнився? Мужиків привів?

Фельдфебель. Так точно, вашбродь!

Прапорщик. Веди їх на перон, швидко!

Фельдфебель. Слухаю, вашбродь... (Відійшов, кричить.) Сюди давай! Давай їх сюди, на перон ведіть!

Вводять козаки зв’язаних по руках на одному мотузку трьох селян, тягнуть їх на перон.

Поміщиця. Що це?

Басов. Це така депутація?

Прапорщик. Стій, назад! В’юн, ти кого привів, собака?

В’ ю н. Ваш... ваш... вашбродь... Ви ж самі наказали ще вранці бунтівників одправить поїздом в город.

Прапорщик. Я тебе про депутатів мужиків питав, а не про них, морда... Зараз міністр приїздить, а ти кого на перон тягнеш? Бунтівників?

В’ ю и. Винуват, вашбродь...

Входить стрілочник Романчеико з прапорцем, став і дивиться.

Прапорщик. Назад, в село їх! Завтра в город відправиш. Марш!

В’ ю н. Слухаю, вашбродь!.. Ану, повертайтесь... Швидше!..

1-й селянин (старий). І ви, батюшко, міністра стрічаєте?

2-й селянин (молодий). Батюшко, коли міністра Керенського побачите, то скажіть йому від нас спасибі аа свободу. (Підняв зв'язані руки.)

1-й селянин. Скажіть йому...

В’ ю н. Мовчать!

2-й селянин (крикнув). Скажіть йому, що цей мотузок ми збережемо...

Прапорщик. В’юн!

*В’ ю н. Мовчать! (Ударив селянина.) Тягніть їх.

Козаки шарпнули і потягли за мотузок.

Поміщиця. Отак би усіх мужиків перев’язати мотузками.

Романченко. Думаю, що не вистачить на всіх. Доведеться вам, пані, за границею мотузки купувати.

Телеграфіст. Романченко, мовчи, тебе ніхто не питає... Прошу вас, поки поїзд пройде, прошу в садок* відпочиньте в холодочку.

П оміщиця. Ну й пече. Коли б швидше вечір... Ху... Яка спека. Ходім!

Всі ідуть за станцію.

Романченко. Коли б швидше вечір... Припече й вас сьогодні.

Сів, закурює. Вийшов телеграфіст, пройшов у кімнату, де апарат

Чути звук апарата.

Телеграфіст (з вікна до Романченка). Романченко!

Романченко. Чого?

Телеграфіст. Давай повістку.

Романченко. Нащо?

Телеграфіст. Давай, давай!

Романченко. І нєрвений же ви чоловік, нащо вам повістка? Я ж нікуди не їду, а пасажирів нема.

Телеграфіст. Давай, не розпатякуй. Для порядку треба, розумієш?

Романченко. Так би й сказали зразу, що для порядку. Для порядку можна. От ви скажіть, ви в революціонерах состоїте і, мабуть, знаєте, чому, коли царя скинули, слободу дали, а порядок для мужиків залишили.

Телеграфіст. Що таке?

Романченко. Це ж наш земельний комітет тільки що приводили на мотузку. Заарештували їх, а людям сказали, що це для порядку.