Феєрія для іншого разу

А ті лікарчуки, що тут були у мене, отих не зайве і провчити!.. пихаті!.. хлопчаки!.. не знають свого фаху!.. є кривди, що мене лютять! засранці!.. пелагри мене вчити? Мене вчити? Боже мій! Боже!.. клініцисти! інтелектуальна еліта! зачіпають за саме живе! Це легко! Неуки! От у мене вчителі були!.. Мої навчителі!.. Я не прощаю непошани!.. у безодні занепаду що вам сто тисяч діамантів!.. арфа… тон… тонкощі… світло, що ти забрав із собою… сенс цього… того… тонкий нюанс, який вам розкрив померлий… і лишився без подяки… Живі завжди зневажені… сенс життя не зважений… як і мої найпотаємніші картання… Курсьяль… Фолле… Елізабета… Едіта… Жаніна[101]… це вам не сто років тюрми!.. Я таки потолоч… Навіть Жюль, який уже не хамелеон підступний і ядучий, я йому винен певну мудрість!.. дяку!.. Я заслужив лихі слова… немало напаплюжив! отакий попсуйко!.. Як іздаля Харон мене побачить: «Прийди!» гукне мені… і хлясь! по пиці… і повеслує!.. хлясь! ще раз!.. розплата за нехлюйство!.. Час поспішати, хай йому Стікс!.. Не хочу вмерти з тухлою душею!.. Мертвяк ніщо, а от невдячність — все!.. Мені б повагу повернути!.. самоповагу!.. а ще й пошану мені рівних!.. крісло в Академії!.. Хоч у якійсь!.. у будь-якій!.. посвячення!.. очищення!.. хай моя рідня спочила хоч трохи втішиться!.. я не так повівся!.. недопіклувався!.. і матір перш за все!.. нехай поставляться інакше!..

«Ти ба, він не такий уже й лихий!» вони промовлять… то інші — справжні покидьки!.. озлився від страждань… кислодушний мудрагель, дурисвіт… вибляк від біди…

До Пантеону? Добре! Даю згоду!.. офіційне вшанозавивання!.. за життя знечещеного! вулиця мого імені! авеню мого імені! Але стривайте! не мене одного!.. а за законом альтруїзму! вимагаю два мільйони вулиць із іменами двох мільйонів героїв чотирнадцятого!.. і щоб з веселими серцемоніями!.. Веселість — моя сила!.. Вони навіть у тюрмі збагнули: веселість — моя сила!.. хоч у камері, чи й у лазареті, мій фах і користь іншим — то веселість! у безодні занепаду… веселковість!.. променистість! Глибокодепресивці, самогубці, до мене!.. знов за їжу! хто на ладан дише!.. юшки, маргарину, оселедця! знову жеруть!.. метод переконання! Психогигичний! Скільки мав собак, котів, усього!.. як їх не насмішиш — не їстимуть… як люди… от звідси, чи не так, звідки я пишу, тут всі «засуджені на смерть»… Порядок невблаганний: щоб усі їли!.. Директор ніч не спить… тюремники очей не зводять… «У мить страти це має бути не скелет!»… Преса, судді, пастори… далебі!.. їх треба годувати!.. Громадська думка вимагає, аби були вгодовані!.. Я даю собі раду, даю… терпіння й історії… Три мушкетери!.. чарівні Три мушкетери!.. Сто разів переказував іншим!.. Німецькою говіркою спочатку… потім пантомімою… Є такі слова, вони усюди зрозумілі… Кардинал… Букінгем… д'Артаньян… Портос… ах, Портос!..