Феєрія для іншого разу

А ви отам тільки волаєте, аж дим іде! і розпочнімо!.. усе здирання, підрум'янення!.. підхрустіння і проштрикування!.. роз'ятрювання глибоких ран з притрушуванням особливими спеціями… ви шалено хвицаєте! які вибрикування!.. ніякої млявості на публіці!.. вони цього не воліють! шмагають вас у фарандолі! комічно! нестримно! усі навколо прокурора!.. потім різновид тарантели!.. жвавенькими крочками!.. в іншій тональності!.. під інші лютні!.. а потім зненацька! сто тромбонів! несподівано! гучні громи! вас наче підкидає, а ви голий! крутить у вирі на найвищих нотах «бро-о-о-о!» крутить так, що ви схожі на яйце!.. на яйце! Ах, шахрайський присуд під хор і регіт! під смішки фіолетові! жовті! зелені! червоні! укляклі шельми! смішки хтиві, із рохканням, з пирсканням, смішки якнайдурніші, несказанні, аж дерев'яні, коли замість голови скринька із кришкою! хря-я-я-п!.. хря-я-я-п!.. без упину хряпає кришкою!.. хря-я-я-п!.. хря-я-я-п!.. і ще дебільніші… такі, що здохнеш з нудьги, як почуєш, навіть скривавлений, пошматований, для вас такий дебільний сміх — то справжня кривда… але писар не дає вам померти… Знову шмагає!.. зі свистом!.. робота! бичування найвищої зради!.. у нього тріскучий батіг, на ньому кінчик жевріє!.. полум'яніє!

— Сміятимешся, як шкуру здеруть, балакуне? Синьо сміятимешся?.. Зелено сміятимешся?.. Силувано сміятимешся?..

І знов на дибу!.. і знову шпички-кольки!.. всі члени наввипередки додають вам жару полум'яним батіжком!.. вас крутить так, що гай-гай!.. уявляєте?.. спеціальна фігура ригодону!.. ваша дупа — саме сире м'ясо…

Не вдаватиму, що мені до вподоби… Жодним чином!.. вас шпигують, вас обсмажують… потім для різноманітності дригають вас по живому, це у них така насолода… я вас любенько попереджав!.. Остання мить!

Мерщій зрікайся своїх паскудств, доки тебе не заковтнуло пекло! зрікайся криком! меканням! що не крутій, не роздвоєний дворушник, не жовчний підбрехач, не продажник, не дурничник…

Начувайся! каяття не пошепки! без придурювань! Ні! Горлай гарно! Суремноголосо! Щоб гучна луна ішла! Щоб завмирала!.. і знов лунала!.. лунала!..

«Дюратон відкидає облуди! відмовляється! відчищається! випростується! Присягається!»

Краще, ніж сто п'ятнадцяту, вас чую! дає жару! голосніше, як двадцять сьома! голосніше від Тхора!..

«Дюратон відкидає облуди! Дюрантон уникає облуди! Присягається!.. Присягається!.. Присягається!..»

Зречення тишком-нишком не пройде! Ні! Ні! давай суремноголосо!

«Купуйте Феєрію! купуйте Феєрію! Ця книжка вам душу відсвіжить, кишки розвеселить! негаразди припудрить!.. настрої, скрути! утрати!.. зрум'янить, нирки й жовч розрадить! похондрить! не тридцять шість діянь! не тридцять шість слів! Феєрія!»

Категорично.

Не мляве бубоніння собі під дупу, засранцю!.. ні! ні! ні!.. На перехресті, у парку, у Тюїльрі, наприклад!.. втім, на гуртовому ринку ще краще!.. коли саме розпродаж, у рибних рядах!.. Ви домінуєте, екзальтуєте, чути тільки ваш голос… ви долаєте ураган горлань, торгів, возів, перекупників…

— Піст і Феєрія! Феєрія чуттів і пристрастей! і реготу! Хто читає Феєрію, той вечеряє! Хто читає Феєрію, той уже не голодний! Ніколи! покиньте куріпок!.. уланських курчат, рулети, котлети, тільки Феєрія! Покиньте вибльовувати печінки, міхури (в якому вони стані!), тільки Феєрія! Мерщій гукніть черниць, вони вас зцілять від отрути! відмовтеся від переїду! баранячої ноги! квасолі! трюфелів! куріпок! Пийте відвари! У Сент-Есташ, усе! У Венсан-де-Поль[140]! перепілок, найдорожчий брі, бенедиктин, медок, фазанів! Пожертвуйте усім! Купіть Феєрію!

Революція на Каро-дю-Тампль! і це ще не все! Тільки початок!.. лиш один стрибок! Біржа, о першій! Три стрибки! сходи! Я бачу, ви завмерли й суремно ревете!

— До біса акції! До біса «Ріос»! До біса «Тінтос»! Маклери, кретини, ошукані, ошелешені, купите інші — вам гаплик! Пильнуйте курс!

Храм приречено! Навала пропащих!.. Колони тріскаються, розсипаються!.. кінець!.. Величезна хмара над Парижем… небо темніє до чорноти… це «Акції»! це порох… Пролийте одну сльозу, буде досить! Потім похопіться і раз! починається ваша євангелізація! тільки починається!.. Єлисейські поля!.. Інша юрба! Магараджі! аперитиви! режисери… саме час!.. Постановники, постави, підстави! постали! ставки! Стрімкий старт! портвейн! стаут! фліп!.. налітай на тераси!.. столики!

Біля ваших ніг подивовані й звойовані, найфатовіші у світі, найзавзятіші з наймарнославніших…

— Хто не має Феєрії, той жалюгідний селюк! Лайнаха, невдаха, невіглас, дикун! гівноїд без горизонту!

Це ваша привселюдна сповідь!

А як усе пішло ходором!.. а ви за своє… своєї правите!..

— Феєрія! Феєрія дала удвічі більше!

Вони озираються.

Я бачу, як ви вивищуєтеся над цими роззявами, картаєте їх за все! Яке видовище!..

Вони йдуть вервечкою, чомукаючи, сичачи, скриплячи…

— Феєрія! Феєрія! передусім!

Божевільниці й божевільці!