Мовні ґрати

Серця пора,
наснилі нам правлять за
опівнічне число.

Щось промовляло у тишу, щось німувало,

щось ішло своїм шляхом.
Вигнанці й блукальці
мали домівку.

О собори.

О небачені досі собори,

о непідслухані води,
о годинники глибоко в нас.

IN DIE FERNE

Stummheit, aufs neue, geräumig, ein Haus —:
komm, du sollst wohnen.

Stunden, fluchschön gestuft: erreichbar

die Freistatt.

Schärfer als je die verbliebene Luft: du sollst atmen,

atmen und du sein.

У ДАЛИНУ

Заніміння, знову, безмежне, дім —:
приходь, ти можеш тут жити.

Години, складені, ніби чудесне прокляття: досяжний

сховок.

Гостріша, ніж звично, рештка повітря: ти можеш дихати,

дихати й бути собою.

EIN TAG UND NOCH EINER

Föhniges Du. Die Stille
flog uns voraus, ein zweites,
deutliches Leben.

Ich gewann, ich verlor, wir glaubten

an düstere Wunder, der Ast,
rasch an den Himmel geschrieben, trug uns, wuchs
durchs ziehende Weiß in die Mondbahn, ein Morgen
sprang ins Gestern hinauf, wir holten,
zerstoben, den Leuchter, ich stürzte
alles in niemandes Hand.

ДЕНЬ І ЩЕ ОДИН

Фенове Ти. Ця тиша
йшла разом з нами, як друге
виразне життя.

Я здобув, я програв, ми вірили

у похмурі дива, ця гілка,
блискавично накреслена в небі, несла нас, вросла
крізь мандруючу білість у місячний тракт, світанок
стрибнув аж у вчора, ми забрали,
збентежені вкрай, світильник, я тицьнув
усе це в нічийну долоню.

IN MUNDHÖHLE

In Mundhöhle, fühlbar:
Finstergewächs.

(Brauchst es, Licht, nicht zu suchen, bleibst

das Schneegarn, hältst
deine Beute.

Beides gilt:

Berührt und Unberührt.
Beides spricht mit der Schuld von der Liebe,
beides will dasein und sterben.)

Blattnarben, Knospen, Gewimper.

Äugendes, tagfremd.
Schelfe, wahr und offen.

Lippe wusste. Lippe weiß.

Lippe schweigt es zu Ende.

НА РІВНІ УСТ

На рівні уст, відчутно:
нетрі мороку.

(Не мусиш, сяйво, шукати його, лишишся

сніговим прядивом, втримаєш
свою жертву.

Обоє правдиві:

Торканне й Недоторканне.
Обоє говорять з провиною про кохання,
обоє жадають тут бути і вмерти.)

Рубці на листках, пуп'янки, безліч вій.

Пильне вдивляння, дневі чуже.
Шкаралуща, правдива й відкрита.

Уста відали. Уста відають.

Уста домовчать до останку.

EINE HAND

Der Tisch, aus Stundenholz, mit
dem Reisgericht und dem Wein.
Es wird
geschwiegen, gegessen, getrunken.

Eine Hand, die ich küsste,

leuchtet den Mündern.

РУКА

Стіл, із древа годин, на ньому
рисова страва й вино.
За ним
їдять, мовчать, п'ють.

Рука, цілована мною,

ясніє устам.

ABER