Мовні ґрати

(Du
fragst ja, ich
sags dir:)

Strahlengang, immer, die
Spiegel, nachtweit, stehn
gegeneinander, ich bin,
hingestoßen zu dir, eines
Sinnes mit diesem
Vorbei.

Aber: mein Herz
ging durch die Pause, es wünscht dir
das Aug, bildnah und zeitstark,
das mich verformt —:

die Schwäne,
in Genf, ich sah's nicht, flogen, es war,
als schwirrte, vom Nichts her, ein Wurfholz
ins Ziel einer Seele: soviel
Zeit
denk mir, als Auge, jetzt zu:
dass ichs
schwirren hör, näher — nicht
neben mir, nicht,
wo du nicht sein kannst.

АЛЕ

(Ти ж
запитуєш, ось
моя відповідь:)

Проходження світла,
дзеркала, на весь простір ночі, поставлені
одне проти одного, я,
до тебе підштовхнутий, одно —
думець із цим
перебіжним.

Але: моє серце
пройшло цей відтинок, воно зичить тобі
ока, спраглого світу й потужного в часі,
яке мене перевтілить —:

лебеді,
у Женеві, я цього не бачив, ширяли, немовби
кружляв бумеранг, нізвідки запущений,
до мішені чиєїсь душі: стільки
часу
домисли мені, ставши оком, тепер:
щоб я
почув це свистіння, ближче — не
тут, біля мене, не там,
де ти не можеш бути.

ALLERSEELEN

Was hab ich
getan?
Die Nacht besamt, als könnt es
noch andere geben, nächtiger als
diese.

Vogelflug, Steinflug, tausend
beschriebene Bahnen. Blicke,
geraubt und gepflückt. Das Meer,
gekostet, vertrunken, verträumt. Eine Stunde,
seelenverfinstert. Die nächste, ein Herbstlicht,
dargebracht einem blinden
Gefühl, das des Wegs kam. Andere, viele,
ortlos und schwer aus sich selbst: erblickt und umgangen.
Findlinge, Sterne,
schwarz und voll Sprache: benannt
nach zerschwiegenem, Schwur.

Und einmal (wann? auch dies ist vergessen):
den Widerhaken gefühlt,
wo der Puls den Gegentakt wagte.

ДЕНЬ УСІХ СВЯТИХ

Що я
вчинив?
Я запліднив ніч, немовби можливі
ще й інші, нічніші,
ніж ця.

Птаха політ, каменя лет, тисячі
прокреслених ліній. Погляди
награбовані й зірвані, Море,
спожите, пропите, промарене. Ця година,
із затемненням душ. Наступна, сяйво осіннє,
подане невидющому
почуттю, що прийшло цим шляхом. Інші, чимало,
бездомні й важенні з себе самих: побачені та обійдені.
Знайди, зірки,
чорні та велемовні: названі
на честь зламаної присяги.

Але якось (коли? це також забуто):
відчуєш таки гороїжний гак,
там, де гупає пульс у зворотному такті.

ENTWURF EINER LANDSCHAFT

Rundgräber, unten. Im
Viertakt der Jahresschritt auf
den Steilstufen rings.

Laven, Basalte, weltherz —
durchglühtes Gestein.
Quelltuff,
wo uns das Licht wuchs, vor
dem Atem.

Ölgrün, meerdurchstäubt die
unbetretbare Stunde. Gegen
die Mitte zu, grau,
ein Steinsattel, drauf,
gebeult und verkohlt,
die Tierstirn mit
der strahligen Blesse.

НАЧЕРК ОДНОГО ПЕЙЗАЖУ