Нічийна троянда

У мигдалі — що стоїть у мигдалі?
Ніщо.
Ніщо стоїть у мигдалі.
Стоїть собі і стоїть.

А в Ніщо — хто стоїть там? Цар.
Там стоїть собі цар, цар.
Стоїть собі і стоїть.

               Юдейський пейсе, не сивієш ти.

А око твоє — до кого стоїть твоє око?
Твоє око стоїть до мигдалю.
Твоє око стоїть до Ніщо.
Воно стоїть до царя.
Стоїть собі і стоїть.

               Людська чуприно, не сивієш ти.
               Мигдаль порожній, в сяйві синьоти.

An niemand geschmiegt

An niemand geschmiegt mit der Wange —
an dich, Leben.
An dich, mit dem Handstumpf
gefundnes.

Ihr Finger.
Fern, unterwegs,
an den Kreuzungen, manchmal,
die Rast
bei freigelassenen Gliedern,
auf
dem Staubkissen Einst.

Verholzter Herzvorrat: der
schwelende
Liebes- und Lichtknecht.

Ein Flämmchen halber
Lüge noch in
dieser, in jener
übernächtigen Pore,
die ihr berührt.

Schlüsselgeräusche oben,
im Atem-
Baum über euch:
das letzte
Wort, das euch ansah,
soll jetzt bei sich sein und bleiben.
..............................................
An dich geschmiegt, mit
dem Handstumpf gefundenes
Leben.

До нікого щокою

До нікого щокою притулене —
до тебе, життя.
До тебе, оцупком руки
віднайдене.

Ви, пальці.
Далеко, в дорозі,
на перехрестях, часом,
спочинок
з розслабленим тілом
на
порохнявій подушці. Колись.

Задеревілий сердечний запас: той
тліючий
слуга кохання і світла.

Пломінець половинної
лжі ще у
цім, у тім
наднічнім капілярі,
якого торкаєтесь.

Шарудіння ключа вгорі,
в подихо-
дереві понад вами:
останнє
слово, що дивилось на вас,
мусить нині бути в собі й там зоставатись.
...................................................
До тебе притулене,
оцупком руки віднайдене знову
життя.

Zweihäusig, Ewiger

Zweihäusig, Ewiger, bist du, un-
bewohnbar. Darum
baun wir und bauen. Darum
steht sie, diese
erbärmliche Bettstatt, — im Regen,
da steht sie.

Komm, Geliebte.
Daß wir hier liegen, das
ist die Zwischenwand —: Er
hat dann genug an sich selber, zweimal.

Laß ihn, er
habe sich ganz, als das Halbe
und abermals Halbe. Wir,
wir sind das Regenbett, er
komme und lege uns trocken.

................................

Er kommt nicht, er legt uns nicht trocken.

Дводомний, Вічний [25]

Дводомний, Вічний, ти єси, для житла не-
придатний. Тому
ми будуємо і будуємо. І тому
стоїть оце
жалюгідне ложе — під дощем,
там стоїть воно споконвіку.

Кохана, приходь.
Ми ляжемо тут, це
простінок —: Йому
вистачає самого себе, двічі.

Лиши його в спокої, він
почувається цілим, як половинка
й знов половинка. Ми,
ми — ложе під вічним дощем, він
прийде й висушить нас.
...........................................

Він не прийде, він не висушить нас.

SIBIRISCH