Читаем Портрет Доріана Ґрея (збірник) полностью

Місіс Ерлін. Оце гарно сказано! Так просто й щиро! Саме така мова, яка мені подобається. А тим часом потримайте цей мій букет. (Бере лорда Віндерміра під руку й рушає до танцювальної зали.) О, містере Дамбі, – доброго вечора! Дуже шкода, що ви тричі заходили й ні разу мене не застали. Я чекаю вас на сніданок у п’ятницю.

Дамбі (не виявляючи ніяких емоцій). О, чудово!

Леді Плімдейл обурено зиркає на містера Дамбі. Лорд Оґастес із букетом у руці прямує до танцювальної зали слідом за місіс Ерлін та лордом Віндерміром.

Леді Плімдейл (до містера Дамбі). Ну ж ви й людина! Жодному вашому слову не можна вірити! Чому ви сказали мені, що не знайомі з нею? І яка потреба у вас була тричі поспіль до неї заходити? Ви не поїдете на цей сніданок – бодай це вам зрозуміло?

Дамбі. Люба моя Лоро, я й не збираюся туди їхати!

Леді Плімдейл. І ви й досі не сказали мені її ім’я. Хто вона така?

Дамбі (покахикуючи й пригладжуючи волосся). Вона – місіс Ерлін.

Леді Плімдейл. Оця жінка!

Дамбі. Так. Саме так до неї всі звертаються.

Леді Плімдейл. Дуж-же цікаво! Страшенно цікаво! Треба як слід її роздивитись. (Підходить до дверей танцювальної зали й заглядає туди.) Я наслухалась про неї такого, що може будь-кого шокувати. Кажуть, вона доводить до розору бідолашного лорда Віндерміра. А леді Віндермір, така ніби добропристойна дама, – ще й запрошує її до себе! Що за чудасія це? Треба бути безголовою добрячкою, щоб утнути таку безголову дурницю! Ні, ви неодмінно мусите поїхати до неї на сніданок у п’ятницю!

Дамбі. Навіщо?

Леді Плімдейл. Бо я хочу, щоб ви взяли з собою мого чоловіка. Він став останніми часами такий уважний до мене, що й несила витерпіти. а ця жінка якраз те, що йому потрібно. Він витанцьовуватиме перед нею на задніх лапках, поки їй не обридне, а я на той час матиму спокій. Запевняю вас, що жінки такого роду вельми пожиточні. Завдяки їм зберігаються чужі шлюби.

Дамбі. Яка ж ви таємнича!

Леді Плімдейл (дивлячись йому просто в обличчя). Вам би теж не завадило таким бути!

Дамбі. А я і є таємничим – тобто сам для себе. Я – єдина на світі істота, яку мені хотілося б спізнати до кінця, але все ніяк не виходить.

Вони проходять до танцювальної зали. З тераси входять Леді Віндермір і лорд Дарлінґтон.

Леді Віндермір. Справді. Її поява тут – щось жахливе й нестерпне. Тепер я розумію ті ваші натяки сьогодні за чаєм. Але чому ви не сказали мені про це прямо? Ви повинні були!

Лорд Дарлінґтон. Я не міг цього зробити! Не годиться, щоб один чоловік говорив про іншого такі речі! Але якби знаття, що він примусить вас запросити її сюди в цей день, то я таки, мабуть, сказав би вам. Бодай цієї образи ви могли б уникнути!

Леді Віндермір. Я її не запрошувала. Це чоловік наполіг, щоб вона приїхала… не зважаючи на моє благання не робити цього… і всупереч моїй волі. Цей дім стає гидким для мене, їй-богу! Я відчуваю, що всі жінки єхидствують з мене, коли бачать, як вона танцює з моїм чоловіком. Що я такого зробила, щоб до мене так ставитись? Я віддала йому все своє життя. Він узяв його… використав… і скалічив!.. Я зганьблена у власних очах, і мені бракує мужності… Я боягузка! (Сідає на канапі.)

Лорд Дарлінґтон. Наскільки я знаю вас, ви не зможете жити з чоловіком, який так до вас ставиться! Та й яке життя у вас може бути з ним? Ви відчуватимете, що він кожної хвилини буде вас обдурювати. Відчуватимете, що кожен йогопогляд облудний, голос його облудний, дотик облудний, пристрасть облудна. Він приходитиме до вас, коли занудиться іншими, і вам доведеться його втішати. Приходитиме до вас, коли в думках залишатиметься з якоюсь іншою особою, і ви будете змушені його приворожувати. Ви станете маскою його справжнього життя, прикриттям для його таємниць.

Леді Віндермір. Як це не жахливо, але ви маєте цілковиту рацію. Тільки ж як мені вибратися з цього? Ви сказали, що будете моїм другом, лорде Дарлінґтон. То скажіть же мені, що я маю робити? Будьте зараз моїм другом!

Лорд Дарлінґтон. Дружба між особами двох статей неможлива. Може бути пристрасть, ворожнеча, обожнення, кохання, але не дружба. Я кохаю вас…

Леді Віндермір. Ні, ні!.. (Підводиться.)

Лорд Дарлінґтон. Але так, так – я кохаю вас! Ви для мене найдорожча у світі. Що вам дає ваш чоловік? Нічого. Все, що є в нього, він віддає цій нікчемній жінці, та ще й накинув вам її товариство, затягнув її у ваш дім, щоб зганьбити вас перед усіма. Я ж офірую вам своє життя…

Леді Віндермір. Лорде Дарлінґтон!

Перейти на страницу:

Похожие книги

Ревизор
Ревизор

Нелегкое это дело — будучи эльфом возглавлять комиссию по правам человека. А если еще и функции генерального ревизора на себя возьмешь — пиши пропало. Обязательно во что-нибудь вляпаешься, тем более с такой родней. С папиной стороны конкретно убить хотят, с маминой стороны то под статью подводят, то табунами невест подгонять начинают. А тут еще в приятели рыболов-любитель с косой набивается. Только одно в такой ситуации может спасти темного императора — бегство. Тем более что повод подходящий есть: миру грозит страшная опасность! Кто еще его может спасти? Конечно, только он — тринадцатый наследник Ирван Первый и его команда!

Алекс Бломквист , Виктор Олегович Баженов , Николай Васильевич Гоголь , Олег Александрович Шелонин

Фантастика / Драматургия / Драматургия / Языкознание, иностранные языки / Проза / Юмористическая фантастика
Стихотворения. Прощание. Трижды содрогнувшаяся земля
Стихотворения. Прощание. Трижды содрогнувшаяся земля

БВЛ — Серия 3. Книга 10(137). "Прощание" (1940) (перевод И. А. Горкиной и И. А. Горкина) — роман о корнях и истоках гитлеровского фашизма. Это роман большой реалистической силы. Необыкновенная тщательность изображения деталей быта и нравов, точность воплощения социальных характеров, блестящие зарисовки среды и обстановки, тонкие психологические характеристики — все это свидетельства реалистического мастерства писателя. "Трижды содрогнувшаяся земля" (перевод Г. Я. Снимщиковой) — небольшие рассказы о виденном, пережитом и наблюденном, о продуманном и прочувствованном, о пропущенном через "фильтры" ума и сердца.Стихотворения в переводе Е. Николаевской, В. Микушевича, А. Голембы, Л. Гинзбурга, Ю. Корнеева, В. Левика, С. Северцева, В. Инбер и др.Редакция стихотворных переводов Л. Гинзбурга.Вступительная статья и составление А. Дымшица.Примечания Г. Егоровой.Иллюстрации М. Туровского.

Иоганнес Роберт Бехер

Драматургия / Драматургия / Поэзия / Проза / Классическая проза