Портрет Доріана Ґрея (збірник)

Сесіл Ґреєм (кладе руки йому на плечі). Знаєте, Бабчику, ви вже втратили і на стрункості постави, і на твердості характеру – тож не втрачайте ще й самовладання: потім його не вернете.

Лорд Оґастес. Любий хлопче, якби я не був найдобросердішим на весь Лондон…

Сесіл Ґреєм…То ми відчували б до вас більшу повагу – чи не це ви мали на думці, Бабчику? (Відходить убік.)

Дамбі. Молодь у наші дні зовсім-таки розбестилась. Ніякої тобі поваги до фарбованого волосся!

Лорд Оґастес сердито оглядається.

Сесіл Ґреєм. Місіс Ерлін ставиться з величезною повагою до нашого любого Бабчика.

Дамбі. В такому разі місіс Ерлін – чудовий приклад для решти жіноцтва. Адже теперішні жінки здебільш відверто нехтують усіх чоловіків, з якими вони не в шлюбі.

Лорд Віндермір. Ви, Дамбі, городите чисту маячню, а ви, Сесіле, надто вже язика розпустили. Дайте місіс Ерлін спокій. Нічого не знаючи про неї, ви без кінця лихословите на її адресу.

Сесіл Ґреєм (підходячи до лорда Віндерміра). Я ніколи не лихословлю, любий Артуре. Я лише повторюю плітки.

Лорд Віндермір. А яка різниця між лихослів’ям і плітками?

Сесіл Ґреєм. О! Та плітки – це ж чарівно! Вся історія не що інше, як суцільна плітка. А лихослів’я – це ті самі плітки, тільки зануджені моралізацією. Я ось ніколи не вдаюся до моралі. Чоловік, що береться моралізувати, – як правило лицемір, а жінка, що за це береться, неодмінно тупоголова. Для жінок нема гірше, як мати пуританське сумління. Більшість жіноти добре це розуміє. На щастя.

Лорд Оґастес. Я теж такої гадки, любий хлопче, такої самісінької!

Сесіл Ґреєм. Мені прикро це чути, Бабчику: коли люди погоджуються зі мною, я відчуваю, що бовкнув щось невлад.

Лорд Оґастес. Мій любий хлопче, коли я був у твоєму віці…

Сесіл Ґреєм. Та ви ніколи в ньому не були, Бабчику, і ніколи не будете. (Відходить убік.) Дарлінґтоне, може, ви дасте нам карти? А ви, Артуре, зіграєте з нами?

Лорд Віндермір. Ні, дякую, Сесіле.

Дамбі (зітхаючи). Сили небесні, до чого шлюб доводить людину! Розкладає її так само, як і курево, тільки дорожче обходиться.

Сесіл Ґреєм. Ви, Бабчику, звісно ж, зіграєте?

Лорд Оґастес (наливаючи собі бренді з содовою). Ні, любий хлопче. Я обіцяв місіс Ерлін більше ніколи не грати в карти й не пити.

Сесіл Ґреєм. Тоді, мій любий Бабчику, глядіть, щоб не заблукати на стезю доброчестя! Збавившись гріхів, ви станете смертельно занудним. Оце ж найбільше дратує в жінках. Конче їм треба, щоб чоловік ставав добропорядним. Але коли вони спіткають такого вже порядного чоловіка, то нізащо його не полюблять. Їм до вподоби запізнаватися з тими, хто вкрай зіпсутий, і кидати тих, хто зробився нестерпно порядним.

Лорд Дарлінґтон (підводячись з-за столу, де писав листи). Але ми завжди перед ними виглядаємо зіпсутими!

Дамбі. А я от не думаю, що ми такі вже зіпсуті. Я думаю, що ми всі порядні – за винятком Бабчика.

Лорд Дарлінґтон. Ні, ми всі бовтаємось у багнюці, і тільки дехто з нас дивиться на зорі. (Сідає біля столу в центрі.)

Дамбі. Ми всі бовтаємось у багнюці, і тільки дехто з нас дивиться на зорі? Щось ви нині дуже романтичні, Дарлінґтоне, – слово честі.

Сесіл Ґреєм. Занадто романтичні! Ви, мабуть, закохалися. Але хто вона, ця дівчина?

Лорд Дарлінґтон. Жінка, яку я покохав, не вільна – в усякому разі, вважає себе такою. (При цих словах він мимохіть кидає погляд на лорда Віндерміра.)

Сесіл Ґреєм. Отже, це чиясь дружина! Що ж, кохання заміжньої жінки – ні з чим не зрівнянне. Одруженим чоловікам таке зовсім невтямки.

Лорд Дарлінґтон. Але вона зовсім не кохає мене. Вона порядна жінка. Вона – єдина порядна жінка, яку я зустрів у житті.

Сесіл Ґреєм. Єдина порядна жінка, яку ви зустріли?

Лорд Дарлінґтон. Так!

Сесіл Ґреєм (запалюючи цигарку). Ну й щасливець же ви! Ось я зустрічав сотні порядних жінок. Кого тільки не зустрічав – і всі вони порядні. Світ перелюднений порядними жінками. Знайомство з ними – це щось таке, як початкова освіта.

Лорд Дарлінґтон. Ця жінка чиста й невинна. Вона має все, що ми, чоловіки, втратили.

Сесіл Ґреєм. Друзяко, але на якого біса нам, чоловікам, їхні чистота й невинність? Та якась там дбайливо підібрана бутоньєрка і то потрібніша.

Дамбі. То вона вас направду не кохає?

Лорд Дарлінґтон. Ні, не кохає.

Дамбі. Ну то вітаю вас, любий друже. У цьому світі існує тільки дві трагедії. Одна – це коли не одержуєш того, чого прагнеш, а друга – коли одержуєш. Друге – набагато гірше, це справдешня трагедія! Мені цікаво було почути, що вона вас не кохає. А ось ти, Сесіле, – чи міг би ти довго кохати жінку, яка не відповідає тобі взаємністю?

Сесіл Ґреєм. Жінку, яка не відповідає взаємністю? Та ціле життя!

Дамбі. Я так само. Але спробуй-но знайти таку!

Лорд Дарлінґтон. Як ви можете бути таким гонористим, Дамбі!