ПРИКАЗКИ

Архирей їден заморський
Такий звичай мав:
Як без грошей була просьба,
То і не приймав.

Аж дяк якось коротенько
Просить стихаря,
I на білу середину
Кладе хабаря.

Архирей і не гадае,
Що там далі є,
Пpoбіг жваво його просьбу
Та й назад дає.

Той i просить: «Прочитайте!»
«Та я прочитав!»
«Та iщe раз прочитайте!»
«Ще раз прочитав»,

«Моя просьба на тім боці,
Там її кінець!»
Аж тогди затримав просьбу
Святий панотець.

ЧОГО ЛЮДИ НЕ СКАЖУТЬ!

Не питає архирей,
Що сам не без того,
А бештае за гpixи
Вдівця молодого.

«Хто казав вам?» - каже той,
«Як-то хто? А люди!»
«Та хто тепер людям тим
Вже вірити буде?

Таже вони i на вас,
Пресвятий панотче,
Розказують то i то..,
Звичайно, не в очі!»

Здихнув coбi архирей.
«Іди ж,- каже,- з богом!»
Та ще й хрестом наділив
Вдівця молодого.

МАЛО НЕ РИГАЮ

Питається архирей
Батюшку старого.
«Чув я,- каже,- що ти п’єш
Багато хмільного»,

«Hi, не вipтe,- каже той,-
Хіба тілько воду,
А хмільного - свідок бог -
Не кушаю зроду».

«Не кушаєш? - каже той.-
Зроду не вживаеш?
Як же ж,- каже,- ти вино
3 чаші випиваеш?»

«Не питайте! - каже піп.-
Пити - випиваю,
Але сам я - свідок бог -
Мало не ригаю!»

11 июня

МЦА

Колись coбi мужичок
Читати навчився,
Баньку грошей заплатив
Та й попом зробився.

Ото йому i прийшлось
В церквi щось читати
I «мисліте, [25] ци-аз [26] - ца»
3 титлою складати.

I замукав бщний піп,
Аж пригнув колінця:
Все «мисліте, ци-аз-ца,
Словотитла - німця!»

«Та який тут,- каже,- чорт
Того німця тиче?!»
Та й з криласа у олтар
Піддячого кличе:

«Ходи,- каже,- та склади!
Чи yмієш, враже?»
А той тілько подививсь:
«То місяця!» - каже.

«Добре, сину,- каже піп,-
Іди ж ти співати!».
А сам далі розпочав
По складах читати.

ПО СТАРІЙ ПЕЧАТІ

Вмерла жінка у попа,
A піп i хитриться,
Що до виводу прийде
Яка молодиця,

То він її приведе,
… у xaтi
Та i каже, що то так
По старій печаті

Подобалась та печать
Нашим молодицям.
Ба вже й думають вони,
Що так i годиться.

Але настав другий піп -
Їдна прибуває,
Просить виводу в попа,
Copoківкy пхає.

«Іди в церкву!» - каже піп.
«Та нi,- каже,- в хаті!..
Та так-таки, прошу вас,
По старій печаті!»

Догадався бідний піп,
Що куди стріляє.
А самого господь крив -
Свою гарну має.

Та й і каже: «То колись
По старій читали,
А тепер нова печать,
Стару скасували!»

12 июня

ГОРОХ