ПРИКАЗКИ

Прийшов москаль на постій,
Заглядає в очi:
«Свари, бабка, што-нибудь!»
А бабка не хоче.

«Нема!» - каже. - «Как не быть?»

«А нема нічого!»
«Та ну, бабка, не шути!»
«Та нема ж, їй-богу!»

«Так и нет суда на нет!..

А тапор имееш?»
«Та сокира десь була!»
«А вады нагрееш?»

«Та нaгpiю; що ж з води?»

«Ничаво, паладим,
Лиш бы тапор та вада,
Что-нибудь да сладим!»

Горить вогонь у печі,

Окріп закипає,
Москаль бере у окріп
Сокиру кидає.

«Теперь, бабка, если б так

Хоть крупы немного...
Энто было б знаешь что?
Ану-ка, ей-богу!»

Гішла баба до сіней,

Пригорщу приносить,
Але москаль, бiciв син,
Сальця iщe просить.

Внесла баба i сальця,

А далі до юшки
Підкинула i сама
Солі та петрушки.

I все її на yмi

Варена сокира,
А сокиру вже давно
Витягнув псявіра.

Укипіло - їв москаль,

Баба помагала,
Москаль ранець натягав,
Баба доїдала.

Москаль ранець натягнув

Та й пішов, псявіра,
Баба ж сидить та хвалить,
Що добра сокира.

СВІЧКА

Купив свічку раз купець,
Подає другому
Та й говорить з-за плечей:
«Сергею святому».
А наш собі не дочув -
Подає другому
Та й говорить з-за плечей?
«Андрею святому».
Пішла свічка по руках,
А той поглядає.
Ото староста вперед
3 нею наступає.
До Андрея просто йде,
А той не звинеться:
Поміж люди наперед
Собакою рветься!
«Да какому,- закричав,-
Лєпіш дуралєю?
Нє ентому, гаварят!
Гаварят, Сергею!»

19 июня

СКАЧИ, МИКАЛАЙ! [27]

Видить москаль коня в полі.
Красти замишляє,
3-за пазухи Миколая
Свого витягає.

Давай йому примовляти:

«Микола-утеха!
Да памаги украсть лошадь -
Верхом будешь ехать».

Помолився, повзе полем,

Де шкапа стояла...
Але якось збіглись люди,
Москаля нагнали.

Тогді москаль Миколая

На шнурочок в’яже,
Волоче його іззаду
Та й до нього каже:

«Насил тебя, как добраво.

Теперь - черт с табою!
Не памог мне верхом ехать -
Так скачи за мною!»

20 июня

ВАРВАРА