ПРИКАЗКИ

Одягнувся німець паном,
Та грошей не має.
Ходить, бідний, по Варшаві
3 голоду вмліває.

Ходить, свище... Далі чує -
Десь музики грають,
Німець ближче, поглядає -
Аж пани гуляють.

«Зайду,- каже,- поживлюся!»
Входить до покою;
Але тілько бідний німець
За пopiг ногою -

Його в танець i втягнули...
Що робити з горя?
Хоч голоден, як собака,
Танцює, небора.

Протанцював разів кілька -
Нема відпочинку:
То та піде німця просить,
То та на годинку...

І знемігся бідний німець,
Підкосились ноги;
Та як раптом повернувся -
Гу-гуп до підлоги!

Засміялись пані зразу,
Разом заплескали,
Далі бачать, що не жарти,
«Wody!» - закричали,

Але німець iз підлоги:
«Nie trzeba! Nie trzeba!
Nie trzeba mnie,- каже,- wody,
A kawalek chlieba!» [29]

ЧИЙ TO СОБАЧКА?

Іде козак понад Буг,
Чумак попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.

«А чиє то,- запитав, -
Песеня, чумаче?»
«А чиє ж? - говорить той.-
Звісно, що собаче!»

Іде козак понад Случ,
Hiмець попасає;
Коло нього песеня
На сонці куняє.

«А чиє то песеня?» -
Питає дурного.
«Моє!» - каже. А козак:
«Зроби й нам такого!»

22 июня

КОЗАК I КОРОЛЬ

Став багатий колись пан
Короля благати,
Щоб король йому зволив
Воєводство дати.

А король йому й сказав:
«Відгадай три штуки,
Відгадаєш - тогди на!
А як нi - на муки!

Перша штука: скілько зip
В небі серед літа?
Друга штука: покажи
Середину світа!

Третя штука: угадай,
Що думати буду?
I от тoбi цілий piк
Для твого розсуду!»

Відійшов багач назад,
Та так йому нудно!..
Не вгадати - так біда,
А вгадати трудно!

Сидить, плаче, неборак,
Козак проїжджає...
«Чого плачете ви так?» -
Старого питає.

Той i каже: так i так!..
«Не журіться, діду!
Коли так, то я за вас
На відвіт поїду!»

I палицю в руки взяв,
В кожух одягнувся,
Чорні вуса підбілив,
В чоботи узувся.

I чимдуж до короля.
Король оглядає.
«А що, пане, скільки зip?» -
3 міною питає.

А той поли закотив,
Чи як довелося.
«Скільки,- каже,- в нeбi зір,
Скільки тут волосся».

Задумався сам король
Від сього вщвіту.
«Ану,- каже,- покажи
Середину світу!»

А той палицю підняв,
Може, з піваршина
Та в підлогу нею гуп:
«Отут середина!»

Почухався наш король,
Ще раз поглядає.
«Що ж я думаю тепер?» -
Козака питає.

«Думаете, що я пан!»
«Або що за piчi?»
«То за piчi, що не пан,
А козак iз Січі!»

Засміявся наш король,
Подарував тому,
А козака відіслав
В золоті додому!

ПОРОШКИ