Читаем Спостерігаючи за англійцями полностью

Найбільш англійською та по-англійськи хитромудрою, а заразом і моєю улюбленою, є репліка «Твоя мені щось не дуже!». Це стандартний коментар на адресу двох жінок, одну з яких спостерігачі вважають менш привабливою. Коментатор не лише демонструє спроможність вирізнити привабливу жінку (і заразом ще й здоровий інтерес самця до привабливої самки), а й «присвоює» собі ту гарнішу, бажанішу жінку, називаючи ту другу, менш привабливу, «твоя». Теоретично фраза «Твоя мені щось не дуже!» використовується, коли йдеться про двох жінок, але доволі часто нею послуговуються, щоб звернути увагу друга на несимпатичну жінку — незалежно, чи вона одна, чи з привабливішою подругою на пару. Якось в пабі, в Бірмінгемі, я записала ось такий діалог:


Чоловік 1 (дивиться, як четверо жінок заходить до пабу): «Твоя мені якось не дуже!»

Чоловік 2 (озирається, щоб глянути на жінок, тоді спантеличено кидає): «А то яка?»

Чоловік 1 (сміється): «Та яка різниця, старий! Вибирай! Вони всі твої!»

Чоловік 2 (сміється трохи знехотя, виглядає знічено, бо ж його випередив друг).


Ще одна досить загадкова криптограма англійського жінковидивляння — цього разу з категорії «схвальних» — звучить так: «Понад фунт кожна!» Фраза стосується розміру грудей жінки, за якою ведуть спостереження, і означає, що розмір там нічогенький. «Фунт» тут вжито у значенні міри ваги, а не грошей, тож буквально фраза означає, що не багато бюстів переважать фунт фруктів. Власне, фраза неточна, бо добрі груди заважать кожна мінімум по фунту, але не будемо вже займатися буквоїдством… Як би там не було, але це схвальний коментар: англійці вважають, що великі груди належать до офіційних Чеснот Жіночості, і навіть ті, хто підпільно любить зграбний маленький бюст, змушені висловлювати захоплення. Фразу «Понад фунт кожна!» часто ілюструють відповідним жестом — чоловіки показують, як важко балансувати в долонях цілим фунтом фруктів: руки на рівні грудей, долоні дивляться догори, пальці трохи зігнуті, долонями колихаються вгору-вниз. Ось ще один підслуханий діалог, цього разу в лондонському пабі. Він скидається на комедійну замальовку, але клянуся, що це святісінька правда:


Чоловік 1 (коментує пишногруду даму, що стоїть неподалік): «Матір божа! Понад два фунти кожна!»

Чоловік 2: «Цссс! Дай си на стримання. Так казати вже не можна».

Чоловік 1: «Шо? Та пішов ти в сраку зі своїм фемінізмом! Шо, я не можу про цицьки говорити, чи шо?»

Чоловік 2: «Та нє, які феміністки, я тобі про Палату Мір та Ваги. Фунтами вже ніхто не користується, тепер в нас метрична система. Тре казати “кілограми”»!


Із самозадоволеної фізіономії було ясно, що роль комедіанта йому до смаку і він тільки й чекав слушного моменту, щоб відсмалити жарт, який, до речі, трохи зіпсував, одразу розсміявшись із власного дотепу і ще й пояснив, в чому вся сіль: «Ти чув про нові правила з Брюселю, га? Тепер треба казати “Понад кіло кожна! Поняв? Кіло!”»

Ще є фраза для більш захопленого схвалення — «Я би вдув!». Вона свідчить про те, що коментатор не проти сексу з жінкою, до якої приглядається. Знецінююча фраза «Не менше десяти пінт!» означає, що чоловік не може навіть подумати про секс з жінкою, не випивши спершу десять пінт пива, тобто не напившись до півсмерті. Як почуєте, що парочка чи ціла групка англійців рахує вголос «шість», «чотири», «два», «сім» і при цьому уважно роздивляється даму, що сидить неподалік, чи проходить повз, то це вони не обов’язково оцінки по десятибальній шкалі виголошують, цілком ймовірно, що вони розмірковують, скільки пінт пива треба випити, щоб хоча б подумати про секс з тою дамою. І зовсім не важливо, що ця дама навряд чи й гляне в бік самопризначених суддів конкурсу краси. Ритуал спостереження за жінками — це демонстрація маскулінної бравади, виконують його виключно на догоду товаришам по спогляданню. Виголошуючи шаблонні фрази, учасники дійства укріплюються в статусі мачо та активного гетеросексуала. За мовчазною згодою чоловіки ніколи не сумніваються у спроможності «зняти» котрусь із вподобаних жінок, і цей колективний обман укріплює соціальні зв’язки поміж чоловіками-спостерігачами.

Класові правила

Правило класової ендогамії

Як і всі аспекти нашого життя, секс теж підпорядковується класовим правилам. Почнімо з того, що в нас діє неофіційне правило класової ендогамії, згідно з яким міжкласові шлюби не те щоб заборонені, але й не схвалюються і на практиці трапляються не так часто. Звісно, що бувають винятки, і міжкласові шлюби тепер трапляються значно частіше. Одначе, особи, що перебувають на діаметрально різних щаблях соціальної драбини, дуже рідко укладають шлюби одне з одним.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Нет блага на войне
Нет блага на войне

«Тьмы низких истин мне дороже нас возвышающий обман…» Многие эпизоды Второй Мировой были описаны (или, напротив, преданы забвению) именно с этих позиций. С таким отношением к урокам трагического прошлого спорит известный историк Марк Солонин. В его новой книге речь идет именно о тех событиях, которые больше всего хотелось бы забыть: соучастии СССР в развязывании мировой войны, гибели сотен тысяч жителей блокадного Ленинграда, «Бабьем бунте» в Иванове 1941 года, бесчинствах Красной Армии на немецкой земле, преступлениях украинских фашистов…Автор не пытается описывать эти ужасы «добру и злу внимая равнодушно», но публицистическая страстность в изложении сочетается с неизменной документальной точностью фактов. Эта книга — для тех, кто не боится знать и думать, кто готов разделить со своей страной не только радость побед.

Марк Семёнович Солонин , Марк Солонин

История / Прочая документальная литература / Образование и наука / Документальное / Документальная литература