Спостерігаючи за англійцями

До певної міри все це стосується і більш формальних, не таких інтимних, ритуалів зміни стану — навіть на світських подіях наша індивідуальність нікуди не вивітрюється і ми не перебираємо подобу роботів, які роблять тільки те, що їм велить кодекс англійськості.

Я, не маючи наміру заперечити нашу індивідуальність, все ж певна, що в загальних рисах наша поведінка на офіційних, не домашніх заходах є передбачуваною і вписується в рамки основ «граматичних» правил нашої культури. Щоб уникнути непорозумінь скажу, що наша менш передбачувана поведінка на домашніх святах від цього не стає «помилковою». Ці події дуже скидаються на неправильні дієслова: в них свої правила, які уможливлюють вищий, аніж той, що ми собі дозволяємо на щодень, градус душевного тепла, спонтанності та відкритості. Ми не «ламаємо правила» на домашніх святах. Просто там, в колі людей, яких добре знаємо і яким довіряємо, ми можемо поводитися більш-менш як нормальні люди. Це дозволено правилами англійськості.

Класові правила

На такій зворушливій оптимістичній ноті я, однак, не завершу розмову, а візьмуся за обговорення класового питання. Знову. Ви ж бо не подумали, що цей розділ обійдеться всього декількома побіжними згадками про класи?

Та ви вже й самі можете ґрунтовно проаналізувати класову диференціацію. Ну ж бо, спробуйте: які головні відмінності між похоронами робочого класу та середнього класу? А які індикатори весіль впевненого середнього класу та верхівки середнього класу? Проведіть порівняльний аналіз класів на базі матеріальної культури, вбрання та тривожних сигналів класової диференціації.

Ну, гаразд, я сама, та годі сподіватися на щось екстраординарне: з огляду на те, що Джейн Остін влучно назвала «що раз то густішим і стислішим текстом», ми вже явно близимося до фінішу. Якщо ми досі не дали ради з англійськими класовими індикаторами, то вже й не дамо.

Як ви вже здогадалися, в нас нема позакласових ритуалів переходу. Кожна деталь (від мови і вбрання до кількості горошинок на виделці) весілля, Різдва, вечірки з нагоди новосілля чи похорону зумовлена, хоча б до певної міри, класовою приналежністю.

Обряди робочого класу

Ритуали робочого класу, здебільшого, найрозкішніші (якщо говорити про кореляцію статків та витрат).

Весілля робочого класу, наприклад, майже завше буде справжнім «балом» — з бенкетом (не фуршетом, а саме бенкетом), в спеціально винайнятому залі ресторану, пабу чи готелю; з великою крутою автівкою, у якій наречена їхатиме до церкви; з цілою свитою дружок в однакових, затісних і відкритих сукнях; з величезним триповерховим тортом; з гістьми в гламурних, новесеньких, прибережених до особливих подій сукнях та костюмах, до яких ретельно підібрані аксесуари; з весільним фотографом та професійною командою відеооператорів; з галасливою вечіркою з танцями, де алкоголь не пересихає; з весільною подорожжю у теплі краї. Грошей ніхто не жаліє. «Все найкраще для нашої принцески!»

Похорон (велетенські вишукані вінки; розкішна домовина), Різдво (дорогі подарунки; надто багато їжі та напоїв), дитячі дні народження (найсучасніші хай-тек забавки; дорожезна футбольна форма і найкрутіші брендові кросівки) опираються на ті ж самі принципи.

Навіть якщо ви в скруті, то слід тримати фасон і показати, що ви добряче витратилися, щоб «бути на рівні». Для цього можна скористатися улюбленим способом: поїхати до Кале на один день і накупити вагон дешевого пійла. Такі забіги ми називаємо «алко-турами».

Ритуали низів та серединки середнього класу

Свята низів та середини середнього класу трохи скромніші і не такі масштабні. Ось, скажімо, весілля: батьки тут охочіше допоможуть молодій парі з виплатою іпотеки, аніж легковажно «протринькають гроші на пишне весілля». Однак, тут досі переймаються тим, щоб все було «гоже» та «як треба» (от для кого пишуть довідники з весільного етикету!). Тут хвилюються та стресують через родичів, які можуть зіпсувати та «занизити» подію, напившись і «виставивши себе на посміх». Якщо для робочого класу ідеалом є гламурне зіркове весілля, як-от Пош та Бекхема, то тут рівняються на королівські весілля — ніяких тематичних весіль та премудростей, все має бути в рамках «традицій», всі деталі мають бути елегантними та продумано вишуканими.