Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле

Я не раз проявляла ініціативу й пропонувала піти разом у кіно чи просто зустрітися. Сам він зрідка пропонував якісь спільні заходи. Одного дня я просто відчула свою недоречність і урвала будь-які контакти з ним. Так наші стосунки зійшли нанівець, і це на краще, хоч я й доволі довго їх оплакувала.

Камма, 42 роки

Так само важко, якщо в стосунках з батьками вас не вважають достатньо важливою особою. Таке трапляється, приміром, якщо ви перебуваєте в тіні брата або сестри, у яких вкладали значно більше, ніж у вас.

Коли я приїздив до батьків, вони постійно частували мене історіями про справи мого брата, про його іспити, оцінки та кар’єрні перспективи, що мають перед ним відкритися. Коли я намагався розповісти про моє стажування, їм було відверто нецікаво.

Каспер, 24 роки

Іноді люди поривають із батьками, тому що почуваються в родині «білою вороною», адже щоразу, коли вони намагаються отримати від батьків якусь підтримку, все закінчується болем і розчаруванням.

Дорослі діти з розлучених сімей часто почуваються дітьми другого сорту — зазвичай таке трапляється у новій сім’ї батька. Ось декілька прикладів:

Коли я хочу приїхати в гості до тата, то часто до останнього моменту не отримую відповіді на питання, коли йому було б зручно. Він завжди сумнівається, чи вистачить ліжок. Тільки якщо ліжка не зайняті дітьми його дружини, або їхніми спільними дітьми та їхніми друзями, тоді, може, знайдеться місце й для мене.

Ханне, 24 роки

Іноді, коли я телефоную батькові, він захоплено розповідає мені, як чудово провів вихідні, й що зібралася вся родина. У такі миті в мене коле в серці від усвідомлення, що він зовсім за мною не сумує.

Марія, 28 років

Якщо мати чи батько позбавляють вас змоги почуватися важливими (на що ви цілком природно можете розраховувати), спілкуватися з ними може бути дуже болісно. До того ж, спроби налагодити стосунки з родиною, яка й без вас почувається повноцінною, можуть серйозно похитнути вашу самооцінку.

Почуватися непоміченим і неважливим так само шкідливо, як і почуватися нелюбим. Якщо після спілкування з кимось у вас залишаються саме такі відчуття, і розмова з цією людиною не може цьому зарадити, варто скоротити тривалість та частоту ваших зустрічей, щоб ви змогли зосередитися на інших, більш приємних стосунках.

Якщо ви — один із батьків, якому складно досягти від дитини належного визнання, це зовсім інша ситуація. Ніколи не полишайте спроб налагодити зв’язок зі своєю дитиною. Навіть якщо вам неприємно почуватися на другому місці після її батька чи матері, або навіть друзів чи інших інтересів. Наш обов’язок як батьків полягає в тому, щоб підтримувати наших дітей, навіть якщо вони весь час занурені в якісь свої справи. Будьте впевнені, що для своєї дитини ви важливі, що вона потребує вас, хоч це й може бути непомітно.

  6. Інша людина підважує моє уявлення про себе

Доволі часто інші люди кажуть нам те, чого не хотілося б чути. Вони вважають, що вам потрібно розвиватися, або що ви стали надто владним, або що ви останнім часом дуже вразливі й ображаєтеся на будь-що. Якщо в цих словах немає бажання вас образити, варто звернути на них увагу — ймовірно, вони небезпідставні.

Дорослішання, крім іншого, означає й усвідомлення тих аспектів своєї особистості, які ми зазвичай не беремо до уваги. Тоді вороги стають у пригоді краще, ніж друзі. Останні зовсім не бажають утратити вашу дружбу, тож так добре загортають свою реакцію на ваші недоліки в загальні слова, що ви й не запідозрите, що щось не так. На відміну від них, вороги охоче висловлять вам усе напрямки.