Читаем ?уащхьэмахуэ, Махуэгъэпс полностью

Шы гуартэ игъэхъуну къызыхуихуэу щытар Техутэ и адэ Бубэщ. Щауей Нэзыр шы завод зэрихьащ илъэс куэдк?э. И къуэ закъуэ Бубэ заводым пасэу тришати, шыхэр хъуп?эм щахук?э, ядэк?уэну ныкъуакъуэрт, Нэзыри хуей-хуэмейуэрэ щ?алэ ц?ык?ур здишэрти шыхъуэхэм ящыщ гуэрым гъусэ хуищ?ырт. Л?ым и жагъуэтэкъым щ?алэм шы ф?ыуэ зэрилъагъур, ахэр зыхуей хуэзэн папщ?э сыт хуэдэ лэжьыгъэми зэрыхуэмыщхьэхыр. Нэзыр и ныбжьыр егъэзыхыгъуэ хъууэ и къарур щ?эк?ыу щыхуежьэм, пщ?ант?эм дэт?ысхьэжри и п?эм Бубэ иригъэуващ. Щ?эт?ысыжыфари арагъэнут – и къуэр губзыгъэу ик?и гумызагъэу ?уэхум зэрыбгъэдэтынум шэч къытрихьэртэкъым. Абдежым ирихьэл?эу заводым и мыхьэнэри къелъэхъшэхат: шы щхьэ бжыгъэшхуэ къэралыр хуэныкъуэжтэкъым, хамыгъэк?уэдэжу хъубжэу я?ыгъынырат я пщэ дэлъыр. Щауей Бубэ л?ы къек?ут, зэп?эзэрытт. Пасэу щхьэгъуси къишат, ауэ бын зэдагъуэтатэкъым. Щ?эблэншэ дауэ зищ?ынт, егупсысри, и щхьэгъусэм т?уанэ тришащ. Къишар фаф?эу, зэрылъэлъу дыхьэшхыу ц?ыху нэ?урытт, и п?астэр шыуаным имыхуэу пщаф?эу, шхыныф?эт. Къызэрашэу уэндэгъу хъури щ?алэ ц?ык?у къилъхуащ… Щ?алэм ц?эр ф?эзыщар Нэзырщ – зауэм хэк?уэда и къуэш нэхъыщ?эм и ц?эр ф?ищащ.

…Техутэ шы гуартэ игъэхъуу губгъуэм иту йопщ?ыхь. Къоушри – жьым гуэщыщхьэр трихащ, уэшхыпсым и ят?эш хъушэр илъэсыжащ…

– Нанэ, щхьэ сыкъыумыгъэушарэ?!

– Зыри пхуэщ?энутэкъым, уридэк?уеину къешхырт. Нэхъыф?щ зэрилъэсыжари. Ухуейкъым, умыщ? аф?эк? шыи нэгъуэщ? псэущхьи.

– Хьэуэ, нанэ, уэ къыбгуры?уакъым, шуудзэ минищрэ щитхум инэхъыбэр губгъуэм къинащ. Мыхэр абы я фэеплът.

– Ят?агъуэ шы ?ушэ ц?ык?ухэри?! Апхуэдэ фэеплъ хуей ахэр?

– Сэ иужьк?э… ахэр щыхэк?уэда щ?ып?эм деж фэеплъ щахуэзгъэувынущ!

– Кхъащхьэ сын хуагъэувауэ къыщ?эк?ынщ абыхэм, апхуэдэу къагъэна уи гугъэ зейхэм?

– Кхъащхьэ сынхэм нэмыщ?, фэеплъ хуагъэуващ, шы сурэту гъэжауэ! Мес, Налышык дэлъэдап?эм деж щытщ зауэл?рэ шырэ, мывэм къыхэщ?ык?ауэ. Сэри сщ?ынущ ди зауэл?хэм я фэеплъ.

– Фэеплъ уэ уагъэщ?ынукъым. Ар зи ?эщ?агъэхэм ящ?ынщ.

– Сэ аращ ?эщ?агъэу къыхэсхар. Еджап?эр къэзухмэ, сыхуеджэнущ.

– Уи адэр псэужкъым, уи анэр и пэшым зыщ?иубыдэжауэ дуней хуитым къытехьэркъым, уи адэшхуэращи, и щхьэр щыхэтыр езым ищ?эжыркъым. Хэт мыгъуэм уригъэджэн уэ?

Анэшхуэм захибжатэкъым щ?алэр езыгъаджэ хъунухэм, унагъуэм нэхъ лъэрызехьэу яхэтыр езырами.

Техутэ и гущхьэ къэк?ыркъым ирамыгъэджэну, а и нэгу къыщ?эувэ фэеплъыр мывэ абрагъуэ къигъуэту къызэрыхи?ущ?ык?ынуращ зэгупсысыр. Шуудзэм хэтахэм зэ нэхъ мыхъуми ?уплъащэрэт! Дапхуэдэу п?эрэт абыхэм я теплъэр? Нэзыр, жьы хъууэ сабий акъылым хуэмык?уэжатэмэ, къыжри?эжынт и нэк?э илъэгъуар – шуудзэр къызэзыгъэпэщахэм щахэтак?э, дауи, абы псори и нэгу щ?эк?ащ. Дыси ищ?энут зыгуэр – абы и л?ыр шуудзэм хэту дэк?ри къигъэзэжакъым. Арщхьэк?э фызыжь ?эзэр зыми епсалъэркъым.

Шыр, л?ыр, ?эщэр, фащэр – дапхуэдэу къызэгъэпэщат? Зауэл?хэр дауэ къыхаха? Хуейуэ хъуар хагъэхьэрэт? Щ?алэ ц?ык?ур зыщ?эупщ?энур ахэрат. Еджап?эм щезыгъаджэхэм абы хащ?ык? щы?экъым, уи нэхъыжьхэм еупщ?, къыжра?э. И нэхъыжьыр дадэщи, абы и ?уэхур щхьэхуэщ.

…Жьыр къы?уроуэ Техутэ. Хьэрэмэ?уащхьэк?э ят?агъуэ къэзышэну шыгу зэщ?эщ?ак?э ежьахэм захигъэхуащ аргуэру. Чырбышыр къемэщ?эк?ащ унэщ?э зэтезылъхьэхэми, гъэмахуэр ик?ами, чэмар ирагъэкъужын хуейщ. Ят?агъуэм халъхьэну шывейри хьэуазэри ягъэхьэзырауэ къуажэщ?ыбым деж щ?ы?энэщ?ым щызэтелъщ, ини ц?ык?уи ежэнурэ абдежым ят?эр лъакъуэк?э яутэнущ, зыхуейм хуэдиз чырбышыр асыхьэту къыщ?рагъэдзынущ. Щ?ыхьэхущи, ?уэхур псынщ?эщ.

Ят?агъуэ мащэр мазэ ипэ зэрыщытам елъытауэ хэпщ?ык?ыу нэхъ куу хъуащ. Фызхэм ят?агъуэр шыгум ирак?утэ, Техути зэрыхъук?э ядо?эпыкъу. Шыгум из мэхъури, къожьэжхэр. Щ?алэм гупым закъык?эрегъэху. Ик?ащ гъэмахуэр, шы сурэт аф?эк?а игъэжыфынукъым. Техутэ Хьэрэмэ?уащхьэ и щыгум къытет?ысхьэжауэ къоплъыхри тесщ. Щ?ыбк?э тогъуалъхьэри удз щабэм хэлъу уафэм доплъей. Пшэ хужьхэр, аргуэрыжьщи, къыдогушы?э. Апхуэдэщ сыт щыгъуи – уафэм пшэ къытрихьамэ, псэущхьэщ е ц?ыху сурэтщ, хьэзырщи – тещ?ык?, нэгъуэщ? къэлъыхъуэни хуэмейуэ. Шууейхэр к?апсэлъэрышэу къыщхьэщохьэ иджы: зы, т?у, щы… мори шущ, мо иужь итыр шы пц?ани, тесар епсыхыжа хуэди… Техутэ ?урехри мэжей.

Сосрыкъуэ щык?уэда ?уащхьэм, нартыжьхэм я джэгуп?эжьым ущ?алэ ц?ынэрэ у-антыхэу ущыжей хъурэ? Жейрэ л?арэ, жи. Фыкъызэжэ вындыжьу уафэм имыхуэжыр, хьэ?уцыдзу къуэладжэм дэзыр, яжеп?э хуэдэкъэ? Бгым жин къалэ итщ, апхуэдэу хуит захуэпщ?амэ, тегушхуэгъуаф?э уамыщ?ынрэ?

II

Къуэят?э къуажэ ц?ык?ущ, уэрамит?, унагъуищэ тесу – аращ зэрыхъур. Псори зэроц?ыху. Л?эщ?ыгъуэ блэк?ам, 30–40 гъэхэм, лэжьыгъэ я куэду щытащ – ц?ыхухъухэм я нэхъыбэр шы заводым щылажьэрт, ц?ыхубзхэм цым щелэжь фабрикэм щ?ак?уэ щащ?ырт. Къыпэк?уэр мащ?эми, я хэк?ып?эр арати, жылэ ц?ык?ум дэсым щхьэкъэ?эт я?этэкъым. Абы къыщыдэхуэм я унагъуэр зыхуей хуагъазэрт: ?эщ зэрахуэрт, я щ?ы к?апэм зыгуэр къытрахыным ел?ал?эрт.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Сердце дракона. Том 8
Сердце дракона. Том 8

Он пережил войну за трон родного государства. Он сражался с монстрами и врагами, от одного имени которых дрожали души целых поколений. Он прошел сквозь Море Песка, отыскал мифический город и стал свидетелем разрушения осколков древней цивилизации. Теперь же путь привел его в Даанатан, столицу Империи, в обитель сильнейших воинов. Здесь он ищет знания. Он ищет силу. Он ищет Страну Бессмертных.Ведь все это ради цели. Цели, достойной того, чтобы тысячи лет о ней пели барды, и веками слагали истории за вечерним костром. И чтобы достигнуть этой цели, он пойдет хоть против целого мира.Даже если против него выступит армия – его меч не дрогнет. Даже если император отправит легионы – его шаг не замедлится. Даже если демоны и боги, герои и враги, объединятся против него, то не согнут его железной воли.Его зовут Хаджар и он идет следом за зовом его драконьего сердца.

Кирилл Сергеевич Клеванский

Фантастика / Самиздат, сетевая литература / Боевая фантастика / Героическая фантастика / Фэнтези