Unknown

Петерсон(зітхнув і поклав на стіл золоту брош­ку). А звідки взялася в кишені вашої куртки золота брошка?

Андрій. Поспитайте про це Ведмежу Лапу або... Бсліна.

Петерсон.Гаразд. (До Тома.)Покличте сержанта Фобера.

Том відчиняє двері і рухом руки кличе свідка. Входить Б о б. Сержанте Фобер! Перед лицем всемогутнього бога запи­тую вас: ви будете говорити правду і тільки правду?

Б о б. Так, сер.

Петерсон.О котрій годині ви прибули на місце злочину?

Б о б. О дванадцятій годині п’ятдесят дві хвилини.

Петерсон.І що ви побачили?

Б о б. Офіціантка трактиру «Під золотим орлом» ле­жала мертва на своєму ліжку. В її грудях... (Показує на кинджал.)

Норма.Анна Робчук... убита?!!

Петерсон(схиляє із смутком голову). Так, міс Фансі. Анна Робчук впала жертвою звірського вбивства.

Норма. І ви гадаєте, що це зробив він, Макаров?!

Петерсон.Спокійно, міс Фансі, спокійно! Я поки що нічого не гадаю. Краще надаймо слово фактам. (До Боба.)ІЦо вам іще кинулось у вічі, сержанте?

Б о б. Сліди боротьби.

Петерсон.Які саме?

Б о б. Сорочка на мертвій була в кількох місцях роз­дерта, ліве око було налито кров’ю, ковдра лежала на підлозі.

Петерсон.Слідів грабунку не виявили?

Б о б. В опочивальні фрау Мільх шухляда комода була вирвана разом з замком. В ній я не знайшов нічого.

Петерсоп. Так. І що ви зробили потім?

Боб.Повідомив про вбивство комендатуру військової поліції, вас, сер, та дирекцію німецької поліції.

Петерсон.Коли і де ви затримали Макарова?

Б о б. Його затримали мої хлопці, коли я оглядав місце злочину. Він вештався біля трактиру.

Андрій. Брехня!

Петерсон.Мовчіть! (До Боба.)Що ви знайшли в його кпшепях?

Б о б. Документи, вісім фунтів стерлінгів, сорок сім німецьких марок і двадцять пфенігів, пачку американ­ських сигарет, сірники, цю брошку і ключ, який виявився ключем від квартири фрау Мільх.

П е т е р с о н. Ви особисто обшукали його?

Б о б. Так, сер...

Андрій. Неправда! Крім вас, по моїх кишенях ни­шпорив іще Бєлін!

Б е п т л і. Хто? Бєлін?

Петерсон(звів брови). Це правда, сержанте?

Боб (трохи збентежений). Ні, сер, я... знаю правила.

Б е н т л і. Звідки взявся там Бєлін?

Боб. Це був... прохожий. Він допоміг нам тримати 8Л0ЧИНЦЯ, коли той пручався.

Андрій. Брешеш! Я і не думав пручатись...

Петерсон.Мовчіть, Макаров!

Бентлі(до Боба).А Бєліна ви обшукали?

Петерсон(поквапливо). Це питання ие до речі, лейтенанте.

Бентлі. Мені здається, сер, що сержант порушив елементарні правила...

Петерсоп(перепинив його). Дозвольте мені, лей­тенанте, рішати про те, що було правильне в поведінці сержанта, а що ні... (До Тома.)Свідок Бєлін тут?

Норм а. Це... обурливо!