Unknown

Ось чуєте, у чому виспівує свою тугу доктор. У співі струн серед ночі, у пісні, що хапає за душу, а я й заспівати не зможу. Я вже відспівав пісню... у сні, у глибокому при­марному сні...

Довга мовчанка. ¹⁸

Д і м у р і є. Взиваю вас, князю, в ім’я добра батьків­щини, вашого і ваших близьких, рішіться.

Д’ А н г і є н. Я вже рішився! Остаю!

Д і м у р і є. Це ваше останнє слово?

Д’ А п г і є н. До вас — останнє...

Дімуріє(кланяється). Нехай бог милосердний ви­бачить вам і поможе. Прощайте, князю.

Д’ А н г і є н. Щасливої дороги, генерале.

Дімуріє виходить.

ЯВА VI

Д’ А н г і є н сам, потім А й л е с.

Із кімнати Айлеса пливуть звуки челя. Д’Ангієи розхристує кафтан на грудях. Він сильно схвильований і п’є чарку за чаркою вина. За хвилину падає на крісло, ридає. Чельо тих­не — входить А й л е с, гладить кучері князя.

А й л е с. Плачте, мій любий, це полегша для серця. Чути вітер.

Я теж іноді заплакав би, та не можу, мій дорогий. Заба­гато пролив крові, щоб ще міг проливати сльози.

Д’А н г і є н (встає, ходить по кімнаті; по хвилині). Ось так. Ви, докторе, проливали кров, кров ваших воро­гів, яких ви ненавиділи цілою своєю душею, зненавидів­ши їх любов’ю до інших. Вашими вчинками ви молились свому богові, в якого повірили свято. А в мене, бачите, цього бога вкрали, на моїх очах украли, вирвали із серця.

А й л е с. Серце ваше, молодий горожанине, повинно бути гарячіше, ніж коли-небудь. Глядіть, щоб не погасли очі, які були зірками у ночі вашого життя.

Д’А н г і є н (по хвилині). Це ви — жартуєте, докто­ре... (Тихо.) Докторе... докторе, так не можна, це ж справа поважна. Скажіть: ви жартуєте, зовсім певно жартуєте... А й л е с. Жарти теж мають свої межі, горожанине... Д’Ангієн. Ах... Так ви це зовсім поважно? Шар­лотта мала б померти? Ха! Ха! Ха! Шарлотта мала би по­мерти? Докторе — це смішне, це ви дарма. Шарлотта і смерть?.. (По хвилині тихо.) Шарлотта і смерть... Боже милосердний. (Сідає.) 8 біль, страшніший над усі стра­ждання, бо він безмежний, як безмежна буває любов. (По хвилині.) Докторе. І нема вже нічого, щоб її врятувати? Нічого?..

А й л е с. Є — кохання і сонце. У далекій сонячній кра­їні, країні палких мрій і вічно синього моря, любов пере­може недугу.

Д’ А н г і е н. У далекій сонячній країні...