Unknown

Трагічний приклад таких перевернутих понять про те, що добре і що погане, дав Иосиф Шуста, довголітній президент Чеської академії наук і мистецтв. Після дов­гих наполягань Геббельса він погодився вмістити в га­зетах дві статті, звернені своїм вістрям проти Об’єднаних Націй. Коли Прага стала знову столицею вільної Чехо­словацької республіки, уряд з уваги на великі наукові за­слуги старого професора, залишив його па посаді пре­зидента академії. Та совість Шусти пе заспокоїлась від цього. Він не міг, він не мав морального права ділити з своїм народом щастя визволення, його ганьба ходила за ним услід, як тінь. Шуста втік від неї, стрибнувши в глибокі і рвучкі води Влтави.

ЛІТЕРАТУРА, ТЕАТР

В чеському синдикаті письменників відбувається чист­ка. Летять за борт безпринципні літературні ремісни­ки, німецькі клеврети, між ними редактори журнальчи­ка «Освєта», помітного тим, що майже кожний його но­мер починався з портрета... Гітлера.

Визволена від кайданів франків і моравців чеська лі­тература займає належне їй місце в житті народу. Лунає знову завжди молодий голос поета С. Неймана *, 70-річ- чя з дня народження якого відзначала нещодавно гро­мадськість Праги. На літературних вечорах користуються великим успіхом поезії Й. Гори *, В. Палівця *, Л. Сови *, В. Незвала * та Ф. Галаса*, що його «Барикада» сього­дні на устах у всіх. Найбільшу популярність у читацьких масах Чехії здобуває революційна, бойова поезія.

Останні роки дали чеській літературі нових талано­витих авторів. 21-річний поет Й. Свобода звернув на себе увагу збіркою «Віяло вітру». Дуже вдалим був також де­бют Япа Дрди*, автора роману «Містечко на долині».

В 1938 році в Празі було понад 20 театрів. Сьогодні вони знову повертаються до життя. «Міський народний театр у Карліні» відкрив сезон патріотичною п’єсою Лр- ношта Дворжака * «Гусити». «Театр на Виноградах» готує п’єсу письменниці Шейнфлюгової * «Перемога мертвих». Проблематика цієї письменниці нагадує де в чому шу­кання покійного К. Чапека, однак без гостроти його со­ціального аналізу.

В двох празьких театрах ідуть радянські п’єси: Серафи­мовича «Залізний потік» та «Загибель ескадри» Корній­чука.

Цими днями повернувся з гамбурзького концентрацій­ного табору Є. Ф. Буріан *, людина, яка створила нову епоху в розвиткові чеського театру. Є. Ф. Буріан — гені­альний режисер, при цьому відомий музикант, оперний композитор, співак і драматург. Його прибуття до Праги нагадувало тріумфальний в’їзд національного героя. На­род закидав його квітами, і не було в той день жодної чеської газети, яка б не привітала його найліпшими сло­вами. «Млада фронта», орган Спілки чеської молоді, ви­магала від уряду, щоб 6. Ф. Буріану було віддано керів­ництво «Національним театром», який, за словами автора статті, переживає глибоку ідейну і творчу кризу.

НІМЦІ

Вже в першому чеському містечку па шляху Дрез­ден — Прага можна побачити людей з білими пов’язка­ми на рукавах. Це чеські німці — вороги республіки.

Це вони в 1938 році були агентурою Гітлера. Це вони диверсією і саботажем промацували гітлерівській армії шлях на Прагу. Це вони, нарешті, в роки окупації були найлютішими, найбільш жорстокими катами Чехії. Роз­стріл празьких студентів у 1939 році — це насамперед їх ді­ло. Це руки чеських німців мордували людей села Лідіце.

В пам’ятну осінь 1938 року після Мюнхена * чеські німці в Судетах диким виттям «хайль» вітали полчища Гітлера і з гусячим гелготінням топтали на вулицях Теп- ліц і Карлових Варів прапори з чеським левом. В березні наступного року, в дні уярмлення всієї республіки, вони їздили як статисти з передовими частинами німецької армії і, позуючи перед об’єктивами фотоапаратів на ву­лицях і площах чеських міст, постачали Гітлсру аргумен­ти про «ентузіазм» населення Чехії та про її «німецький характер».

В часи кривавого окупаційного терору вони не тільки були підручними катами в відомстві гітлерівського «про­тектора». Кожний новий вирок на чеха давав їм змогу поживитись чеським добром. На незліченних конфіскаці­ях чеського майна, на крові чеських патріотів виросли величезні багатства цих німців. Це була нагорода Гіт­лера чеським німцям за їх політику зради, провокації й аптичеського терору.

Сьогодні немає жодного чеха, лозунгом якого не було б «Геть німців з території республіки! Геть раз і назавжди!»

В перші тижні після визволення чеські власті висели­ли за кордон чимало німців, які прибули на територію Чехословаччини після вересня 1938 року.

ВОНА ПОВЕРНУЛАСЯ

На Староместському наместі, між зруйнованою гітле­рівцями ратушею, оскверненою ними ж Тинською церк­вою стоїть пам’ятник Іванові Гусу. Під пам’ятником він­ки зів’ялих квітів і картон з написом:

«Тут полягли захисники Староместського намести Гипек Шльосар, Карель Янечек із Гожовіц».