Unknown

— Містер Клютшке,— почав брюнет.— Я — один з чотирьох директорів «Товариства для страхування грома­дян Німеччини від відповідальності за гітлерівські зло­чини». Під величезним секретом можу вам сказати, що союзні власті доручили нам скласти список німців — про­тивників гітлеризму. Якщо хочете, щоб у цей список по­трапило і ваше прізвище, негайно внесіть у касу нашого товариства 14 фунтів стерлінгів на адміністративні ви­трати.

Суб’єкт говорив по-англійському якось особливо, з ме­лодійним стамбульським акцентом, але Клютшке не звер­нув на це уваги. Він був зайнятий чимсь іншим: шукан­ням у жінчиній панчосі 14 фунтів стерлінгів.

¹ Цілком вірно! (нім.) — Рсд.

На протязі чотирьох днів 4 директори «товариства» встигли таким чином обслужити 92 сім’ї стамбульських одноплемінців Гітлера із загальної їх кількості 250, тоб­то 35% стамбульських німців.

Підприємство розцвітало на очах, його директори зби­ралися вже відкрити перший філіал у турецькому ж мі­сті Ізмір. Основний капітал «страхового товариства» ста­новив уже більш ніж 1000 фунтів стерлінгів.

Прекрасно почували себе також застраховані. За яки­хось там 14 фунтів позбутися цього вічного страху перед відповідальністю за п’ять років кривавого розбою!..

— Ні, така дурничка може трапитися лише раз у жит­ті,— подумали собі німці в преславному місті Стамбулі.

Те саме подумали і директори нового підприємства. Однак зовсім щось інше подумала турецька поліція. Лед­ве «Товариство для страхування громадян Німеччини від відповідальності за гітлерівські злочини» встигло розгор­нути свою діяльність, як його винахідливі керівники — відомі стамбульські пройдисвіти — опинилися за тюрем­ними гратами.

Це була для них велика неприємність, а для зацікав­лених німців — справжня катастрофа. Тепер ці гітлерів­ські піддані цілком уже втратили сон. Адже списки з їх прізвищами опинилися в руках поліції, а звідти вони мо­жуть потрапити до рук мстивих агентів Гіммлера...

Наївний Клютшке! Він хотів купити прощення гріхів за 14 фунтів стерлінгів. Геббельс і Гіммлер дали б у де­сять тисяч разів більше, щоб тільки врятувати свою шку­ру, та — не виходить...

І не вийде!

У БЕРЛІНІ ТРИВОЖНО..,

Еріхові Коху рішуче не щастить. Минуло всього пів­року від його втечі з Рівного, як східнопрусському гау- ляйтерові доводиться знову кресати литками, на цей раз з... Кенігсберга.

І не лише Кохові не щастить: весь німецький генера­літет переживає нині дні свого Седана. Седана тим страш­нішого, що він прийшов після того, як кожний німець уявляв себе вже в ролі пана життя і смерті всього світу...

Під Седаном Наполеон III припустив фатальну стра­тегічну помилку: її результатом був розгром французької армії.

Під Вітебськом, Оршею і Могильовом німецькі генера­ли не робили помилок, вони старанно застосовували всі принципи Клаузевіца. І, незважаючи на те, їх спіткала по­разка, перед якою блідне трагедія нікчемного Наполе­она III.

Турецька газета «Батан» пише: «Німецька армія за­знала в Білорусії розгрому, якого не знає історія світу». Дійсно-бо. Протягом трьох тижнів Червона Армія про­йшла з боями понад 500 кілометрів. Місто Вільнюс, яке ще двадцять днів тому вважалося дуже глибоким німець­ким тилом, стало сьогодні тилом Червоної Армії. Кеніг­сберг, який досі знав одну лише небезпеку — з повітря, опинився раптом у прифронтовій зоні і має нині всі дані па те, щоб найближчого часу стати об’єктом дій радян­ської артилерії...

В світі дуже небагато залишилось таємниць; у стра­тегії їх зовсім немає. Гітлерівські генерали могли поми­лятися чи ні — результат білоруських боїв в основному був би той же.

Німецьке командування не має вже достатньої кіль­кості резервів, які були б здатні змінити хід подій, на­роджених розтрощуючими ударами Червоної Армії.

В німецькому східному фронті виникла діра завширш­ки в 400 кілометрів. Діра, якої нічим заткнути і яка має тенденції розширюватися з навальною швидкістю на пів­ніч і на південь, втягаючи у вир воєнної катастрофи все пові й нові ділянки німецького фронту на Сході.

Здобуття Червоною Армією Вільнюса створило загро­зу оточення для німецьких дивізій у Прибалтиці. Коли з німецьких рук вислизнуть Каунас і Двинськ, доля цих дивізій буде остаточно вирішена...

Вихід військ 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів на Буг поставить під фланговий удар гітлерів­ську армію, що прикриває Львів, і дасть їм можливість вийти на лінію Сяну раніше, ніж гітлерівське команду­вання рішиться евакуювати Львів і Станіслав.

Безнадійність становища німецької армії підкреслює той факт, що Гітлер не має нині можливості перекинути з заходу на схід будь-які значні сили.

Просування радянських дивізій до німецького кордо­ну наближає хвилину, коли вкрай нап’ята тятива англо- американського луку в Нормандії випустить стрілу, яка пролетить над Парижем і з заходу вп’ялиться в серце ворога.

Як же реагує на все це офіційний Берлін?