Unknown

Визначний американський історик і публіцист Ватер- лей Рут опублікував збірку документів під назвою «Таєм­на історія війни». Опрацьовані Рутом цифри свідчать, гпо гітлерівці з такою ж послідовністю ослаблювали еко­номічний організм підкорених країн. За підрахунками американця, німці тільки в грошах, продовольстві та ма­шинах висмоктували з цих країн щороку 6 мільярдів 764 мільйони доларів. Для иорівняння нагадаємо, що після першої світової війни німці зобов’язувалися щороку платити (а насправді ніколи не платили) 550 мільйонів доларів контрибуції.

Загальна вартість цінностей, награбованих німцями під час останньої війни, просто не піддається підрахункам. Грабували всі — від рядового до «рейхсміністра» Герінга. Ця здобич організовано вивозилася протягом 4—6 років поїздами, грузовиками, пароплавами, а чого вони не мог­ли вивезти, те за їх наказом вибухало в повітря. Все, чого по можна було з’їсти й випити, вони старанно, таєм­но ховали відповідно до всіх таємних способів злодій­ської техніки.

Щоб віднайти всю цю здобич і повернути її справж­нім господарям, потрібна ціла армія шукачів, причому шукачів добровільних. Ми знаємо, що вартість цінностей, вивезених гітлерівцями з нашої території, можна визна­чити сотнями мільярдів золотих карбованців. Ми також знаємо, що більшу, значно більшу частину цих цінностей нацисти заховали па своїх західних територіях, тобто там, де господарями становища є сьогодні англійці та американці. їхню політику щодо цього ми також знаємо.

Факт залишається фактом. Незважаючи на розгром фашистської Німеччини, німецькі генерали та інспіратори з рейнсько-вестфальських та рурських концернів не втра­тили надій і пе опускають рук, підраховуючи: протягом 6 років війни їм вдалося знищити в Європі принаймні 25 мільйонів осіб тільки цивільного населення в той час, коли військові втрати Німеччини в людях незрівнянно менші. Основні промислові райони Німеччини і головні склади награбованих цінностей опинилися під ласкавою опікою урядів Великобританії і Сполучених Штатів, уря­дів, які принаймні найближчим часом репрезентуватимуть інтереси фінансових груп, нітрохи не зацікавлених у під­тримці справедливих претензій пограбованих гітлерівця­ми народів... Апгло-американська політика в обох захід­них секторах дає підстави до побоювання, що тіні Бріапа і Макдональда, Чемберлена і Даладьє ♦ знову воскрес­нуть, хоча і знайдуть собі нове втілення. Правда, якщо йдеться про їхніх німецьких партнерів, то Носке * вже зійшов з арени, однак його місце зайняв пан Шумахер *, «фюрер» соціал-демократичної партії під егідою Лондона і Нью-Йорка. Пан Шумахер подорожує, пише, як йому заманеться, пан Шумахер вже не просить, не заклинає, він вже говорить мовою погроз: «Німці — синонім Євро­пи. На них покладена історична місія. Знищення Німеч­чини означає знищення західної культури. Коли ви ви­магаєте приниження німецького народу, то я вимагаю збільшення німецької продукції, збільшення німецького експорту до 7 мільярдів золотих марок щороку».

Німецькі злочини? Вони вже давно зникли зі сторінок англосакських журналів і газет, діставши скромне місце в лондонському кабінеті воскових фігур па Оксфорд- стріті поряд з фігурами графа «Синьобородого» і вбивці влюбливих дамочок Ляндру *. Відповідальність німець­кого народу за війну? Пан Шумахер заходиться від сміху: «Де-ма-го-гія» і, хитро примруживши око, подає нам сві­жий номер монахійського американського журналу для німецького населення «Ді нойє цайтуиг», де ви прочитає­те статтю, спрямовану проти «приниження людської гід­ності...» поляками, які осмілилися відібрати в Німеччині свої землі. Коли вам мало цього, пан Шумахер зачитає вам цитату з недавньої промови Бірнса щодо польських західних кордонів, Бірнса, Черчіля * і Бевіпа...

Отже, пан Шумахер має підстави зберігати добрий на­стрій. Магнати німецької промисловості повертаються по­волі на колишні посади, їм вдалося налагодити довоєнну «промислову єдність», а, як відомо, від фінансових справ до справ виключно політичних — немає навіть одного кроку. Хто не вірить цьому, нехай почитає останню про­мову Черчіля і Сматса *. Вони вимагають зовсім відверто гегемонії Німеччини в Європі... Магнати із зрозумілим ентузіазмом підтримують американські заяви про необхід­ність скоротити строки окупації Німеччини. Так, вопи мо­жуть протягом 2-х годин створити німецький уряд, вони готові хоч тепер ще раз продемонструвати організаційні здібності німців. Рік тому назад таємнича рука почала пи­сати па стінах німецьких міст: «Тремтіть — вовкулака не спить». Минулий рік дав багато доказів того, що не тільки вовкулака не спить, але не сплять також і інші ного нацистські побратими: «Едельвейс» * (улюблена квіточ­ка Гітлера), «Зелена трава», «Вільна Німеччина», УПА,

НСЗ. Не сплять у законспірованих лабораторіях німецькі фабриканти смерті, культивуючи в нічній тиші бактерії чуми, вдосконалюючи препарати антивітаміну на зразок діффенбахія.

Не сплять також і хазяї моргів, широко відкривши свої до того заховані сейфи для будителів і повитух чет­вертого рейху.