Unknown

Ні для кого не є таємницею, що світогляд редакції «Литературной газеты» і світогляд польських письменни­ків, що виступили на її сторінках,— це два протилежні полюси. Знають про це обидві сторони й не приховують цього. Вище ми навели заяву однієї з сторін, що, на її думку, ця різниця світогляду не може й не повинна стати перешкодою у розвитку культурних відносин між двома сусідніми країнами. Так, як і протиріччя між капіталіз­мом і соціалізмом не заважають добрим відносинам між Радянським Союзом і тими капіталістичними країнами, які цих відносин прагнуть. Зокрема культурне зближення чудово може послужити справі всебічних доб­рих стосунків, справі миру, яка в даний час перебуває під такою загрозою. Тому що культурне зближення може перекинути між народами мости, які справили б багато труднощів ворогам миру. Письменникам і художникам ви­пало па долю якраз взяти участь у спорудженні цих мостів — якщо вони справді хочуть служити справі культу­ри, справі мирного зближення між народами. Виступи Ге- теля і Кадена-Бандровського цій справі не служать. Нав­паки, їх треба зарахувати до тих антирадяпських висту­

пів, яких так багато у даний момент, що визначається замишлянням злочинних воєнних намірів Гітлера та інших реакційних сил, що діють разом з ним. І якщо Каден у своїй статті, присвяченій «Литературной газете», заявляє, що «незважаючи на все» в Польщі буде перекладено й на­дійдуть у продаж хороші книги радянських письменни­ків, то таке благородство нас зворушує до сліз і ставить перед нами питання: чому ж у такому випадку серед ба­гатьох конфіскованих у нас в останній час радянських книг були конфісковані, наприклад, «Бруски» Панфьоро- ва — саме «Бруски», хороша книга про колективізацію над Волгою? Слово не відповідає ділу. Не так виглядає «гли­бокий обміп думками». І не так бороться з «диктатурою упереджень».

ЯК «КУЗНЯ молодих» ВИХОВУЄ молодь...

На обкладинці «Кузні молодих» * читаємо: «Міністер­ство релігійних віросповідань та народної освіти дозвсли- ло (9.12 1931 р. № С-2261) розповсюдження часопису серед шкільної молоді». Такий дозвіл дорівнює >е- к о м е н д а ц і ї. Це відомо.

Журнал добре виконує своє завдання. Він вже по­пулярний серед тієї частини учнівської молоді, рівень ро­зумового розвитку і інтересів якої далеко виходить за на­креслені межі. Журнал має, безперечно, тісний контакт з учнівською молоддю всієї країни, і для значної, більш ін­телігентної і мислячої, її частини служить дороговказом. Виховна політика режиму в «Кузні молодих» знаходить, отже, дійовий засіб впливу на молодь.

В № 17 «Кузні молодих» вміщено редакційну статтю під заголовком «Війна, війна...», автор якої з імперіалі­стичного нападу фашистської Італії на Абіссінію пропоіу₆ «зробити певні загальні висновки і обдумати їх актуаль­ність на нашому польському грунті». Перший такий «за­гальний висновок» звучить: «Позитивне ставлення до ар­мії є сьогодні неодмінною умовою безпеки».

Автор замовчує факт, що саме мілітаристська полі­тика Муссоліні, що саме створення величезної армії призвело італійський народ до такого страшного и е щ ; с - т я, яким є розбійницька колоніальна війна в інтересах правлячої кліки капіталістів і зграї фашистських ппби- телів! Рекомендована в статті «неодмінна умова безіе- КИ» ВИЯВЛЯЄТЬСЯ джерелом страшної небезпеки {ЛЯ мільйонів людей, які абсолютно не зацікавлені в гребу­ванні та підкоренні абіссінського народу.

Але це ще не кінець. Автора турбує іпше питания: «Ак­туальність колоніальної справи, порушена італо-абіс<ін- ською війною, є пагодою нагадати про польські боляїки

в цій справі. Італійці задихаються на своїй невеличкій те­риторії і шукають нових земель для свого безперервно зростаючого населення... Не можна не визнати, що італій­ська ситуація цього вимагає. Польща є країною, абсолют­но позбавленою колоній. Чи ми усвідомлюємо, в якій си­туації можемо ми колись опинитись, коли постійно зро­стаюче населення не знаходитиме вже для себе місця?»

Саме в цьому полягає для шляхетних вихователів мо­лоді «актуальність африканської війни» на нашому поль­ському грунті. Виправдання імперіалістичного розбою, ви­правдання масової різні «перенаселенням», переконання молоді в тому, що війна ведеться в інтересах «всього на­роду» — італійського чи польського,— такі виховні зав­дання, які здійснює «Кузня молодих».

За цим приховується спроба розкрити причини госпо­дарської та культурної кризи, відповідальність за яку не­се капіталізм,— приростом населення та браком колоній. Бо усвідомлення молоддю справжньої причини кризи мог­ло б привести її (і приводить) на єдиний шлях виходу з кризи, яким є вихід з капіталізму, а саме цього опікуни «Кузні молодих» бояться як вогню.

Польські послідовники Муссоліні прагнуть скерувати бродіння серед молоді на шлях, що не загрожує капіталіз­му. Нагнітанням колоніальних прагнень вони хочуть при­ховати дійсні, значно конкретніші цілі мілітаристської ви­ховної системи, глашатаєм якої є «Кузня молодих».