Unknown

У той час, коли у всіх країнах, зокрема і в Польщі, зростає буря протесту і опору проти кривавого фашист­ського злочину, поширюваний у школах журнал розпалює серед молоді мілітаристські настрої! «Кузня молодих» доб­ре виховує молодь...

Могила Я. Гал ana

на Личаківському кладовищі у Львові.

Фото В. І. Криворучка. 1975.

НА ЗАХИСТ КУЛЬТУРИ

Фашизм — це така політична форма, що прагне до збе­реження сучасного ладу шляхом безоглядної диктатури й утисків пайширших мас.

Заради рятування капіталістичного ладу фашизм не лише робить усе можливе, щоб втримати цей лад, але й нещадно нищить дотеперішні надбання людства, особливо культурні. Культура, як досягнення найбільш передової думки людства, є ворожа фашизмові, який ненавидить іс­торичний поступ, який, бажаючи рятувати сучасний лад, намагається повернути колесо історії взад й ставить гать па шляху розвитку людини. Розум є ворогом фашизму, бо розум заперечує сьогоднішню політ [ичну] дійсність, тим- то фашизм замість розуму, замість освіти пропагує ворот­тя людини до середньовіччя, людській думці протиставить звірячий інстинкт, на місце гуманізму кладе варварські расистські «теорії», на румовищах шкіл будує казарми. Фашизм хоче перетворити людину в безвільний, безкри- тичний_% автомат, що був би слухняним гарматним м’ясом на війну, а війна невідлучна від фашизму. Щоб полегши­ти собі завдання, фашизм розпалює національну ворожне­чу й доводить національний гніт до меж небувалого в іс­торії варварства.

В країнах, що опинилися в кігтях фашизму, культура на очах загибає. Досить поглянути на Німеччину, країну класичного фашизму, де кількість студентів в університе­тах впала більш ніж на половину, де стрімголов падає преса, нидіють література, театр та кіно, щоб мати яскра­ву картину загину культури в лабетах фашизму.

В цій роботі фашизм б’є в першу чергу в працівників культури, яких хоче принизити до рівня своїх лакеїв, що весь досвід, знання своє, свій талант і працю віддали б на службу пайчорнішій реакції. їх приневолюється служити,

7 Я. Галан, т. 4 всупереч сумлінню, вузьким інтересам жменьки панівної верхівки, їх заставляється власними руками копати моги­лу для культури, якій все життя своє чесно служили, а все те під загрозою моральної і фізичної смерті, смерті від травлі, переслідувань і голоду.

193

Світовий конгрес письменників, що в липні ц[ього] р[оку] відбувався в Парижі, відбився широким відгомоном по світу й дав почин до подібних з’їздів інтелектуалістам інших країн.

(сконфісковано)... праця до скликання найближчим ча­сом у Львові конгресу на захист культури, що об’єднав би всі поступові культурницькі кола трьох національностей. Постав широкий ініціативний комітет, складений з пред­ставників науки, літератури, мистецтва, журналістики й освіти. Акція комітету охоплює щораз ширші кола, зустрі­чаючи масовий відгук. Ідея конгресу стає особливо важ­ливою, бо він матиме не тільки декларативний характер, але він ставитиме також завдання створити організаційні рамки для боротьби працівників культури за свої насущ­ні інтереси.

Особливої ваги набирає участь у конгресі працівників західноукраїнської культури з уваги па відносини, що панують на західному] культурному відтинкові. Справи українського шкільництва, українського університету, української преси й театру домагаються обговорення й з’я­сування на широкому форумі. Окрім цього, українські про- тифашистські працівники культури займуть становище супроти «рідного» фашизму, супроти українського фаши­стського клерикального назадництва, що також намагає­ться зіштовхнути розвиток зах[ідно]української культури в багно темноти й мракобісся.

Це є історичне завдання всіх чесних і незапроданих фашизмові працівників української культури. З уваги на переломний момент, що його переживає зараз увесь світ, а зокрема західноукраїнські землі — цс завдання особ­ливої ваги.

ВОРОНЯЧІ ПЕРА (Ситуація на українському літературному фронті)

Успіхи соціалістичного будівництва, ліквідація залиш­ків капіталістичних елементів па селі і в місті, дальше зміцнення союзних зв’язків Радянської] України з ін­шими республіками Радянського] С[оюзу] штовхнули українське міщанство па шлях відчайдушної боротьби з Р[адянськпм] Союзом і з класовим рухом на захід від ризького кордону. З приходом до влади в Німеччині Гіт- лера боротьба ця зростає, віднайшовши нового сильного союзника. Геббельсівський апарат пропаганди знаходить свого східного експонента в українській буржуазії.

У зв’язку з політичною ситуацією, що саме склалася, мрії інтервенційних українських кіл починають набирати реальних форм і в міру консолідації сил української ре­акції розвиваються одностайно з її політичною тактикою в напрямку швидкої гонитви лояльності.

Ясно, що і на літературному фронті український фа­шизм змобілізував усі свої сили, тим більше, що поле йому очистили дії союзників, які жорстоко задушили роз­виток місцевої пролетарської літератури.