Unknown

Кшесяк широко, радісно посміхається. Отже правду пишуть газети; партизани дійсно б’ють німців, б’ють так, що в їх руках опинилися цілі райони.

Кшесяк міцно стискає в руці радянський автомат. Той самий автомат, що вчора вирішував результат Ста- лінградської епопеї, а завтра промостить Кшесякові шлях у Варшаву.

НАША СИЛА — В ЄДНОСТІ!

Фашистська пропаганда намагається всілякими засо­бами викликати ненависть українського пароду до ро­сійського. Німецькі окупанти та їх петлюрівсько-оунівські лакузи зіпсували вже тонни паперу, змальовуючи лихо, що його, нібито, несли і несуть Україні росіяни.

Чому фашисти вдаються до такої провокації?

Два роки війни з німецькими загарбниками показали неподоланність Червоної Армії, яка била фашистів, б’є і буде бити аж до їх цілковитого знищення. Ця армія врятувала радянську сім’ю народів від фашистського ярма, ця армія в майбутніх боях очистить радянську землю від ворога і принесе волю Україні.

В чому ж сила Червоної Армії, в чому запорука її перемоги? В єдності всіх радянських народів, а в першу чергу в єдності і щирій дружбі двох найбільших народів нашої країни — російського та українського.

Ось чому так казяться німці та їх прихвостні, ось чому вони пнуться з шкіри, щоб розбити цю єдність, щоб посварити братпі народи.

Якби не допомога російських братів, Україна була б приречена до загибелі.

Досвід показав, що навіть така велика країна як Фран­ція не була спроможна відстояти своє існування перед натиском німецького імперіалістичного хижака. Легко собі уявити, що чекало б Україну, якщо б німецька навала застала її самотньою. Не було б тоді у нас, українців, жодних шансів па визволення, на перемогу.

Тільки в державному союзі з російсь­ким народом Україна залишиться держа­вою, а український народ відстоїть своє існування.

9*

259

В боротьбі за визволення України пліч-о-пліч з укра­їнцями проливають свою кров і росіяни. Сини російського народу в Червоній Армії і партизанських загонах з та­ким самим героїзмом громлять окупантів, як і українці, вони так само віддано жертвують своїм життям за свобо­ду і щастя українського народу.

Так є тепер, так було і в 1918 році, коли німці з до­помогою націоналістичних холопів намагалися перетвори­ти Україну на свою колонію. Лише дякуючи підтримці великого російського народу, Україна не стала тоді здо­биччю німецьких і інших імперіалістів.

Дружба обох народів пройшла крізь вогонь і воду, а спільно пролита кров зцементувала її назавжди. Тим-то даремні надії наших ворогів.

Немає сили, яка могла б послабити цю дружбу.

Німці та їх жовто-блакитні лакеї в своїх провокацій­них витівках залюбки посилаються на ними ж самими сфальшовану історію. Не вірте фашистським брехунам!

Складений Богданом Хмельницьким союз з Росією врятував Україну від безперервних польських, турецьких і татарських навал, а згодом він захистив Україну від польсько-шведського ярма, що його готував для нашої Батьківщини шведський король Карл XII.

За приі^ічення України царською Росією російський народ не несе жодної відповідальності. Він так само страждав від самодержавного гніту як і український на­род, а робітничий клас Росії перший підняв голос проте­сту проти знущання царів над Україною, він перший ви­магав свободи для України.

В 1917 році російський народ допоміг українському народові стати рівноправ­ним членом великої братньої сім’ї наро­дів С Р С Р.

В союзі з Радянською Росією Україна стала з аграр­ної країни передовою індустріальною державою з власним урядом, з власними державними, науковими і культур­ними установами.

В той час, як у Польщі і Румунії українці були по­збавлені будь-яких прав, коли їх землі колонізовано, коли українську культуру загнали там у підпілля, українці в СРСР користувалися всіма правами повноправних грома­дян. Тут ніхто не зазіхав на їхні права, на їхню землю, 260

па їхню культуру. Навпаки,— тільки в У к в а ї не г. кій Радянській Соціалістичній Р ес п vf> ліці українці взяли в свої і тільки в свої руки землю, заводи і земні багатства

Український народ знає про _це і він ніколи цього на забуде, а па жалюгідні потуги німецьких загарбників дасть таку саму відповідь, яку дав у 191» ,' .^К1В український народ битиме німців бГ тиме аж до цілковитого їх винищення за волю, за щастя своїх дітей, вільну і1*~ з єднану Українську Р адянг ме v г ^у.      . ³ "

тичну Республіку! Дянську Сощаліс-

ГЕНЕРАЛЬНЕ

ВИПРОБУВАННЯ

В гарячий літній день 1943 року губернатор п’ятого дистрикту Вехтер приймав на Коломийському ринку пер­ший парад формації галицько-українських CG-івців. На ка­федральній вежі грав оркестр тупо і жалісливо наче ка- латавка на шиї корови, що заблудилась в горах; побря- кував замінник дзвонів, зреквізованих тим же Вехтером. За гуцулами, переодягненими нашвидкуруч в німецькі мундири, бігли їхні жінки, псуючи своїм голосінням з ве­ликим трудом створюваний настрій місцевою владою.