Американська єврейська проза. Століття оповідань

«Ні. — Вона усвідомила, що стискає слухавку так міцно, що боляче пальцям. — Я не знаю».

«Скажи мені ось що. Тобі бракує мене? Взагалі? Ти хоча б думаєш про мене?».

«Звичайно, я про тебе думаю. Я багато про тебе думаю. Мені цікаво, як просувається твоя робота, як у тебе складається життя».

Він тихо засміявся: «О, Ауслендер, люба моя, ти мала б знати. Життя в мене ніяк не складається — я сам за все плачу».

Цього вечора вона взяла з собою в ліжко конверт із віршами Теодори та всі поетичні твори Фаррела, які були в квартирі, — всі його вірші, які мала в машинописному вигляді, всі журнали, в яких друкувалася його поезія, чотири його дешеві книжечки й навіть якісь окремі рукописні рядки, написані на аркушах, видертих із блокнотів, які він залишав по всій квартирі, коли не міг заснути. Вона прочитала все, кожний рядок — і Теодори, і Фаррела. Читала, поки не відчула себе остовпілою та переобтяженою і не провалилася в сон, схожий на ступор. Під покривалом із віршів їй снилися сни, вона переверталася й металася уві сні, вірші хрускотіли й розліталися, збігали з ліжка й приземлялися на підлозі.

Минули місяці, перш ніж вона знову почула голос Віореску. Він подзвонив, щоб сказати, що Теодора позбавила себе життя. Він повернувся додому з бібліотеки пізно ввечері й знайшов її. Записки не було. «Вона нічого не залишила», сказав він. Він розповів про поховання та про сім’ю Теодори. Кілька разів він починав плакати, але дуже тихо. Коли він сказав усе, що збирався, Ауслендер почекала, сподіваючись почути від себе слова співчуття, але так нічого і не сказала.

Якусь мить вони обидва мовчали. Нарешті Віореску сказав: «Мені більше нема чого вам сказати. Теодора знищила всі свої твори — всі вірші, які написала відтоді, як ми залишили Румунію. Я обшукав усе помешкання, але вона все дуже ретельно знищила. Всі примірники всіх віршів пропали».

Тепер Ауслендер змогла примусити себе заговорити. «Мені шкода», — сказала вона.

«Я гадаю, ви не здивовані».

«Що вона знищила вірші? Ні, мабуть, ні».

Він трохи помовчав. «Ви розумієте, що тепер маєте єдиний примірник її творів?».

«Так».

Вони знову замовкли.

«Ви хочете, щоб ці вірші були перекладені?» — сказала нарешті Ауслендер.

«Зараз, звичайно, недоречно це обговорювати, — відповів він. — Але через якийсь прийнятний проміжок часу — так».

«Я розумію».

«А тим часом ви будете обережні, так?».

«З віршами? Звичайно».

«Ну, тоді… Ми ще поговоримо».

«Так».

Коли Ауслендер підійшла до свого письмового столу й дістала з центральної шухляди конверт, який пролежав там нерухомо кілька місяців, вона на мить згадала про вірші Фаррела, які того ж ранку, кілька місяців тому, поклала на верхню полицю стінної шафи в спальні. Вона подумки бачила їх — зв’язку віршів, скріплених гумкою, посеред багаторічного мотлоху: стосів листів, взуттєвих коробок, заповнених фотографіями, листівками, сплаченими чеками, загальними зошитами на спіралі, ще зі шкільних часів. Потім цей уявний образ зник, вона сіла за свій стіл, відкрила дубову скриньку, в яку складала свої каталожні картки, і вийняла картки, присвячені Теодорі, — свої нотатки і з десяток зроблених нею перекладів. Картки вона по одній виклала на стіл — повільно й ретельно, як ворожка, акуратно розклавши їх віялом, так що вони торкалися одна одної куточками. Покінчивши з картками, вона витрусила з конверта самі вірші. Тепер весь стіл був заповнений поезією. Якийсь час вона сиділа, дивлячись на все це. Потім усе згребла й підвелася, міцно притиснувши до грудей купу паперів і карток. Пройшла через кухню і з певним зусиллям відімкнула замок вхідних дверей. На сходовому майданчику завагалася лише на мить, а потім швидко рушила до сміттєпроводу. Притримуючи однією рукою творчий доробок поетки, другою відчинила дверцята. Кілька секунд — і все було скінчено.

Переклад Наталі Комарової

Робін Гемлі (нар. 1958)

Робін Гемлі народився у відомій літературній родині: його батько, Сесіл Гемлі, був поетом, романістом і одним із фундаторів видавництва Noonday Press; мати, Елейн Готліб, видавала художню літературу; вони обоє були також перекладачами романів й оповідань Ісаака Башевіса-Зінгера.