ЛІРНИКОВІ ДУМИ

Перед тим, як мав на землю
Господь появитись,
Було гірко в світі жити,
Гірко І родитись.

Все в нім було зопсувалось,

Попереверталось,
І будівля світовеє
Мало що трималось.

Ріки в море поспливали,-

Нікому спинити!..
І нічого було істи,
І нічого пити.

Надаремне бідні люде

Плугом землю рили,
Надаремне гірким потом
І слізьми росили.

Земля все була як камінь,

Хліба не родила
І від вітру, як дорога,
Порохом пилила.

Да і люде - сказать правду,

Пуття мало мали:
Божих свят не шанували,
Посту не тримали ..

Багатії гайнували,

Обдирали бідних,
Не раз руки підіймали
Ріднії на рідних.

А найбільше лихо було,

Що смерть свою знали:
І всі пили і гуляли,
За дітей не дбали.

І не було пуття в світі!..

Все в нім зопсувалось.
Вже й будівля світовеє
Страшно хилиталось.

II

Видить господь, видить творець,
Що мир погибає,"-
Архангела Гавриїла [13]
З неба посилає.

Посилає в Назарету [14]

До діви Марії- [15]
Передати її з неба
Вісті дорогії.

Передати її вісті,

Що бог з неба сходить
І що бога, як дитину,
Свята діва родить ...

І явився ангел божий

До діви Марії,
І Марія з того часу
Стала у надії.

І не сміла свята діва

Людям показатись,
І не сміла і зачала
Від людей ховатись.

І от господа повести

Врем'я наступає,
І до міста Віфлеєми [16]
Діва поспішає.

І там в місті Віфлеємі

В опівнічну пору
Породила вона сина,
Як ясную зорю.

Породила бога в шопі,

В яслах положила
І з морозу чи зі встиду
Сіном притрусила.

III

І приходить кінь до ясел,
І став сіно брати.
І зачав він Христа-бога
В яслах розкривати.

І побачив віл нужденний,

І коня зганяє.
І став, дихає над богом,
Бога зогріває ..

І говорить свята діва

Доброму волові:
«Будеш же ти ситий вбога.
Мати хліб готовий.

А ти, коню, будеш їсти,

Їсти не покинеш,
Доки сам ти коло їдла
Лопнеш та не згицеш ...»

З того часу віл пасеться,

А прийде додому -
Він завсігди божу жуйку
Має в роті свому.

А кїнь їсть і все голоден,

Кілько хто не кине;
І як буде - не покине,
Поки сам не згине! ..

А тим часом радість стала,

Яка не бувала,
Над вертепом зоря ясна
Світло засіяла.

І над небом і землею

Ангели літають,
«Слава богу і мир людям»,-
Весело співають.

ІV