Читаем Портрет Доріана Ґрея (збірник) полностью

Герцогиня Бервік. Та через ту жахливу жінку. Вона до всього ще й чудово одягається, чим тільки погіршує справу, бо ж як розкладницьки впливає на інших! Оґастес – ви знаєте цього мого брата з сумнівною репутацією, це таке випробування для всієї рідні! – так ото він закохався в неї до нестями. А це просто-таки скандал, адже такій жінці не місце в пристойному товаристві. У багатьох жінок є минуле, а у неї, як я чула, цього минулого більше десятка, і всі до одного неспростовні.

Леді Віндермір. Але про кого саме ви говорите, герцогине?

Герцогиня Бервік. Про місіс Ерлін.

Леді Віндермір. Місіс Ерлін? Я ніколи не чула про неї, герцогине. І який вона має стосунок до мене?

Герцогиня Бервік. Бідолашна моя! Еґато, голубко!

Леді Еґата. Слухаю, мамо.

Герцогиня Бервік. Може, ти вийдеш на терасу помилуватися заходом сонця?

Леді Еґата. Гаразд, мамо. (Виходить скляними дверима на терасу.)

Герцогиня Бервік. Чарівна дівчинка! Вона так любить дивитись на захід сонця! Така витонченість почуттів, хіба ні? Бо й справді – чи ж є що краще за природу?

Леді Віндермір. Але що таке сталося, герцогине? Чому ви завели зі мною мову про цю жінку?

Герцогиня Бервік. Невже ви направду нічого не знаєте? Запевняю вас, ми всі цим страшенно пригнічені. Оце щойно вчора у малої леді Джансен тільки й розмови було про те, що якби хтось інший з лондонців до таких крайнощів попустився, то нехай уже, але щоб Віндермір?!

Леді Віндермір. Мій чоловік?… Що у нього спільного з цією жінкою?

Герцогиня Бервік. Отож бо і є, моя люба! У цьому ж уся сіль. Він безустанно її відвідує, цілі години просиджує в неї, і коли він там, вона нікого іншого не приймає. З порядних жінок, щоправда, тільки дехто у неї буває, моя люба, – але вона завела чимало непутящих приятелів, серед них і мій брат, про якого я вам згадувала, так ото через це якраз і зле виходить з Віндерміром. Ми вбачали в ньому зразкового чоловіка, але тепер я боюся, що тут уже ніяких сумнівів нема. Мої любі племінниці – дівчата Севіл, ви ж їх знаєте, правда? – такі милі домосідки, аж страх простацькі, але зичливі вдачею, – отож вони весь час сидять біля вікна, вишивають чи то шиють якусь потворну одежу для вбогих, і це, як на мене, дуже правильно, коли навкіл цей жахливий соціалізм проповідують, – а оця кошмарна жінка винайняла собі дім якраз навпроти їх на Керзон-стріті, на такій респектабельній вулиці! Я не розумію – до чого ми котимось? І вони кажуть мені, що Віндермір ходить до неї чотири-п’ять разів на тиждень, їм бо видко його з вікна. Вони не годні змовчати про це, і хоч плітки не в їхньому звичаї, але ж тут незмога стриматись, і від них ці вістки розходяться по всіх усюдах. А найгірше в цьому те, що ця жінка, як я чула, витягла з когось цілу купу грошей, хоча півроку тому з’явившись у Лондоні, не мала ні шеляга за душею, а тепер от у неї чарівний особняк у Мейфері, своя карета, якою вона щодня роз’їжджає в Гайд-парку, і все це – чисто все! – відтоді, як вона запізналася з безталанним любим Віндерміром.

Леді Віндермір. Ні, я не можу в це повірити!

Герцогиня Бервік. Але це щира правда, моя люба. Увесь Лондон це знає. Тим-то я й вирішила, що треба побачитися з вами і порадити, щоб ви негайно відвезли свого чоловіка на курорт – чи до Гомбурга в Прусії, чи до Екса[190] у Франції, де він матиме чим розважитись, а ви зможете цілий день пильнувати за ним. Не знаю, чи ви повірите мені, моя люба, але невдовзі після заміжжя я кілька разів мусила прикидатись дуже хворою і силувала себе пити найбридкіші мінеральні води, – а все лиш для того, аби витягти Бервіка з Лондона. Він був страшенно залюбливий. Зате – треба визнати – мій чоловік ніколи й ні перед ким не розкидався великими грішми. Він дуже принциповий у цьому питанні!

Леді Віндермір (уриває її). Але такого не може бути, герцогине! Не може бути! (Підводиться і відходить убік.) Ми лише два роки як одружилися. Нашій дитині тільки шість місяців. (Сідає на стілець з лівого боку вітальні.)

Герцогиня Бервік. Ах, таке ж гарненьке немовлятко! І як воно себе почуває? Це хлопчик чи дівчинка? Сподіваюсь, що дівчинка… Хоча ні, я пригадую, що це хлопчик. Дуже шкода. Хлопці всі такі зіпсуті! Мій син, як до прикладу, вкрай аморальний. Ви й не уявляєте, о котрій годині він вертається додому! А він же тільки пару місяців, як з Оксфорду!.. Не розумію, чого їх там навчають?

Леді Віндермір. Але хіба всі чоловіки погані?

Герцогиня Бервік. Ой, та всі з них, моя люба, геть усі без винятків. І з роками анітрохи не кращають. Чоловіки старіють, але так і не стають порядними.

Леді Віндермір. Я і Віндермір одружилися з любові.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Ревизор
Ревизор

Нелегкое это дело — будучи эльфом возглавлять комиссию по правам человека. А если еще и функции генерального ревизора на себя возьмешь — пиши пропало. Обязательно во что-нибудь вляпаешься, тем более с такой родней. С папиной стороны конкретно убить хотят, с маминой стороны то под статью подводят, то табунами невест подгонять начинают. А тут еще в приятели рыболов-любитель с косой набивается. Только одно в такой ситуации может спасти темного императора — бегство. Тем более что повод подходящий есть: миру грозит страшная опасность! Кто еще его может спасти? Конечно, только он — тринадцатый наследник Ирван Первый и его команда!

Алекс Бломквист , Виктор Олегович Баженов , Николай Васильевич Гоголь , Олег Александрович Шелонин

Фантастика / Драматургия / Драматургия / Языкознание, иностранные языки / Проза / Юмористическая фантастика
Стихотворения. Прощание. Трижды содрогнувшаяся земля
Стихотворения. Прощание. Трижды содрогнувшаяся земля

БВЛ — Серия 3. Книга 10(137). "Прощание" (1940) (перевод И. А. Горкиной и И. А. Горкина) — роман о корнях и истоках гитлеровского фашизма. Это роман большой реалистической силы. Необыкновенная тщательность изображения деталей быта и нравов, точность воплощения социальных характеров, блестящие зарисовки среды и обстановки, тонкие психологические характеристики — все это свидетельства реалистического мастерства писателя. "Трижды содрогнувшаяся земля" (перевод Г. Я. Снимщиковой) — небольшие рассказы о виденном, пережитом и наблюденном, о продуманном и прочувствованном, о пропущенном через "фильтры" ума и сердца.Стихотворения в переводе Е. Николаевской, В. Микушевича, А. Голембы, Л. Гинзбурга, Ю. Корнеева, В. Левика, С. Северцева, В. Инбер и др.Редакция стихотворных переводов Л. Гинзбурга.Вступительная статья и составление А. Дымшица.Примечания Г. Егоровой.Иллюстрации М. Туровского.

Иоганнес Роберт Бехер

Драматургия / Драматургия / Поэзия / Проза / Классическая проза